Відмінності між версіями «Плаксій»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Плаксій, -сія, '''''м. ''Плакса. Черк. у. Категорія:Пл) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Плаксій, -сія, '''''м. ''Плакса. Черк. у. | '''Плаксій, -сія, '''''м. ''Плакса. Черк. у. | ||
[[Категорія:Пл]] | [[Категорія:Пл]] | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/plaksij Словник української мови] | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що плакса. — Я лише рюмсів і плаксіїв не люблю (Іван Франко, VI, 1951, 178); Натруся ніколи, ніколи не стане плакати. Вона сама не любить плаксіїв (Олесь Донченко, VI, 1957, 426). | ||
| + | 2. перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.). Знайшлись і плаксії: мовляв, насіння нема, реманенту нема, а поки все дістануть, — весна минеться (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 26). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 560. | ||
Версія за 20:11, 7 грудня 2014
Плаксій, -сія, м. Плакса. Черк. у. Словник української мови
1. Те саме, що плакса. — Я лише рюмсів і плаксіїв не люблю (Іван Франко, VI, 1951, 178); Натруся ніколи, ніколи не стане плакати. Вона сама не любить плаксіїв (Олесь Донченко, VI, 1957, 426). 2. перен. Той, хто завжди плачеться (у 1 знач.). Знайшлись і плаксії: мовляв, насіння нема, реманенту нема, а поки все дістануть, — весна минеться (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 26). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 560.
