Відмінності між версіями «Пиріг»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
(Словники)
Рядок 13: Рядок 13:
  
 
'''2.''' діал. Вареник. Що то за добра-предобра річ пироги з черницями!.. Гарячі, маслом облиті, цукром густо посипані, вони так і розпливаються в роті (Іван Франко, II, 1950, 78).
 
'''2.''' діал. Вареник. Що то за добра-предобра річ пироги з черницями!.. Гарячі, маслом облиті, цукром густо посипані, вони так і розпливаються в роті (Іван Франко, II, 1950, 78).
 +
 +
 +
==Походження слова==
 +
 +
Назва пиріг походить від праслов'янського pirogъ, утворене від pirъ яке означає «бенкет».[1] Пиріг також може означати вареник в деяких західних українських діалектів (походження з польської мови).[2]
 +
Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги.[3] Згодом вони набули популярності й в інших народів.[4]. В українській літературі, пиріг перше містився в поемі Івана Котляревського «Енеїда»:
 +
Уже ж вістимо всім богам:
 +
Еней в Олімпі буде з нами
 +
Живитись тими ж пирогами,
 +
Які кажу пекти я вам.
 +
і знову:
 +
Послів ввели к царю з пихою,
 +
Як водилося у латин;
 +
Несли подарки пред собою:
 +
Пиріг завдовжки із аршин
 +
Пиріг, як правило, печений з дріжджового тіста, але також може бути виготовлений з пісочного або листкового тіста. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а пиріжки є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 14:50, 29 листопада 2013

Пиріг, -рога, м. Пирогъ. Чуб. VII. 445. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пирії на талірці. Мет. 90. Ум. Пиріжок, пиріжечок.

Словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПИРІГ, рога, чол.

1. Печений виріб із тіста з начинкою. Дід здихнув і не чув, як пиріг з його рук випав, — одна ягода викотилась з середини і покотилась травою (Панас Мирний, I, 1954, 167); Бондариха пекла паляниці й пироги з яблуками (Степан Васильченко, II, 1959, 198); // перен. Джерело матеріального благополуччя або наживи. Йому, як вправному юрисконсультові солідної установи, не раз таки перепадало від солодкого пирога (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 82).

На пироги — у гості. Часом влітку заїжджає у колгосп на пироги Син бажаний, дорогий (Микола Шпак, Вибр., 1952, 70).

2. діал. Вареник. Що то за добра-предобра річ пироги з черницями!.. Гарячі, маслом облиті, цукром густо посипані, вони так і розпливаються в роті (Іван Франко, II, 1950, 78).


Походження слова

Назва пиріг походить від праслов'янського pirogъ, утворене від pirъ яке означає «бенкет».[1] Пиріг також може означати вареник в деяких західних українських діалектів (походження з польської мови).[2] Деякі етнографи зазначають, що окрім українців, жоден з індоєвропейських народів не мав звичаю пекти пироги.[3] Згодом вони набули популярності й в інших народів.[4]. В українській літературі, пиріг перше містився в поемі Івана Котляревського «Енеїда»: Уже ж вістимо всім богам: Еней в Олімпі буде з нами Живитись тими ж пирогами, Які кажу пекти я вам. і знову: Послів ввели к царю з пихою, Як водилося у латин; Несли подарки пред собою: Пиріг завдовжки із аршин Пиріг, як правило, печений з дріжджового тіста, але також може бути виготовлений з пісочного або листкового тіста. Стандартна форма для пирогів є довгаста і звужується з кінцями, але прямокутні або круглі пироги також поширені. Вони можуть бути закритими або відкритими. Пиріг є повно-розмірний, а пиріжки є меншого розміру булочки, які можна їсти одною рукою.

Ілюстрації

Pirog-s-vishnevyj.jpg Pirog-pesochnyiy-s-yablokami.jpg 20100919-pie5.jpg

Медіа

Див. також

Тісто

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]