Відмінності між версіями «Пелех»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | <big>Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.</big> | + | <big>Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.</big><br /> |
| + | |||
ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261).<br /> | ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261).<br /> | ||
| Рядок 10: | Рядок 11: | ||
| − | <big>Орфографічний словник української мови</big> | + | <big>Орфографічний словник української мови</big><br /> |
| + | |||
1. Пе́лех | 1. Пе́лех | ||
прізвище | прізвище | ||
| − | * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. | + | * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. <br /> |
| + | |||
2. ПЕЛЕХ | 2. ПЕЛЕХ | ||
пе́лех 1 | пе́лех 1 | ||
іменник чоловічого роду | іменник чоловічого роду | ||
| − | жмут | + | жмут. |
| − | розм. | + | розм. <br /> |
| + | |||
пе́лех 2 | пе́лех 2 | ||
іменник чоловічого роду, істота | іменник чоловічого роду, істота | ||
про людину | про людину | ||
| − | розм. | + | розм. <br /> |
| + | |||
| + | <big> Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови</big><br /> | ||
| − | |||
пелех | пелех | ||
-а, ч. , розм. 1》 Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. | -а, ч. , розм. 1》 Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. | ||
| Рядок 31: | Рядок 36: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Туман на улице.mp4|міні]] |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 41: | Рядок 46: | ||
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.<br /> | 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.<br /> | ||
| − | |||
2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | 2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
Том 3, ст. 106. | Том 3, ст. 106. | ||
Версія за 00:12, 25 листопада 2017
Пе́лех, -ха, м. 1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив пережив. Греб. 318.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.
ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261).
2. перен., розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. — Сам ти косматий пелех! А в вас, в Озірній, самісінькі злодії! (Крим., Вибр., 1965, 410)
Орфографічний словник української мови
1. Пе́лех прізвище
- Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
2. ПЕЛЕХ
пе́лех 1
іменник чоловічого роду
жмут.
розм.
пе́лех 2
іменник чоловічого роду, істота
про людину
розм.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пелех -а, ч. , розм. 1》 Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. || перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). 2》 перен. , розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям.
Медіа
Див. також
Пелехатий
Пелехатий, -а, -е. = волохатий. Котл. Ен. V. 7. Гуси пелехаті. Грин. III. 89. Летить голуб коло хати сивий пелехатий. Чуб. V. 382. Кури пелехаті. Драг. 28. Кучерявий піч вимітає, пелехатий у піч заглядає. Грин. III. 472.
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114.
2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 106.
Зовнішні посилання
Орфографічний словник української мови
Словники. ГоловнаФорум Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Орфографічний словник української мови (2)
