Відмінності між версіями «Пелех»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інстиут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інстиут]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | 1. <a href="http://slovopedia.org.ua/35/53407/144003.html">ПЕЛЕХ</a> | ||
| + | 2. <a href="http://slovopedia.org.ua/35/53407/144004.html">ПЕЛЕХ</a> | ||
| + | 3. <a href="http://slovopedia.org.ua/93/53407/935917.html">пелех</a> | ||
Версія за 23:54, 24 листопада 2017
Пе́лех, -ха, м. 1) Клокъ волосъ, шерсти. 2) Старый дѣдъ. Хоч він до пелеха сідого із парубіки молодого не перескочив пережив. Греб. 318.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114. ПЕ́ЛЕХ, а, ч., розм.1. Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. На ній був овечий монгольський кожух, обернений пелехами наверх (Фр., VI, 1951, 91); // перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (Ільч., Серце.., 1939, 261). 2. перен., розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. — Сам ти косматий пелех! А в вас, в Озірній, самісінькі злодії! (Крим., Вибр., 1965, 410)
Орфографічний словник української мови 1. Пе́лех прізвище
- Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
2. ПЕЛЕХ пе́лех 1 іменник чоловічого роду жмут розм. пе́лех 2 іменник чоловічого роду, істота про людину розм.
3. Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови пелех -а, ч. , розм. 1》 Жмут, пасмо волосся, вовни, трави і т. ін. || перен. Клубок, жмут, відірвана частина чого-небудь (туману, диму, піни і т. ін.). 2》 перен. , розм. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям.
Медіа
Див. також
Пелехатий
Пелехатий, -а, -е. = волохатий. Котл. Ен. V. 7. Гуси пелехаті. Грин. III. 89. Летить голуб коло хати сивий пелехатий. Чуб. V. 382. Кури пелехаті. Драг. 28. Кучерявий піч вимітає, пелехатий у піч заглядає. Грин. III. 472.
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 114. 2. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 106.
Зовнішні посилання
1. <a href="http://slovopedia.org.ua/35/53407/144003.html">ПЕЛЕХ</a> 2. <a href="http://slovopedia.org.ua/35/53407/144004.html">ПЕЛЕХ</a> 3. <a href="http://slovopedia.org.ua/93/53407/935917.html">пелех</a>
