Пафос

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:09, 10 листопада 2018; Admarchenko.if18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Cловник Грінченка

Пафос

Сучасні словники

[1]

Пафос -у, ч. 1》 Почуття пристрасного запалу, піднесеності, натхнення. || Ентузіазм, запал, викликані якоюсь ідеєю, подією тощо. || Зовнішній вияв такого почуття. 2》 чого. Сутність, основна ідея, спрямованість, висловлена з піднесеністю, натхненням.

[2]

Що означає слово «пафос»? Пафос – грецьке слово, яке позначає емоційну промову або письмовий текст, переповнений піднесеними почуттями, які повинні викликати у тих, хто його слухає або читає, сильний відгук.

Пафос – відомий і давно використовуваний прийом в поезії, не менше широке застосування знаходить він у пропаганді та агітації. Інше слово, яке має приблизно таке ж значення і походить від того ж грецького першоджерела – «патетика».

Приклади пафосу: “Я буду любити тебе вічно” «Наша справа переживе століття» «Ні п’яді рідної землі ворогам».

Додаткова інформація

Що таке пафос в літературі? Родоначальником пафосу в літературі вважається давньогрецький філософ Аристотель, який розробив основи риторики. Пафос використовується для вираження сильних піднесених емоцій, наснаги, пристрасті, душевного надриву. Це сильний прийом, який нерідко покликаний для формування співчуття до героїв літературного твору, співпереживання їм і їхнім діям.

Літературознавці розрізняють наступні види пафосу в творах поетів і письменників: Героїчний пафос використовується для демонстрації душевного підйому головного героя або колективу, дії якого спрямовані на досягнення гуманістичних цілей: боротьбу за незалежність свого народу або права соціальної групи, прагнення до високих ідеалів духовності. Нерідко героїчний пафос пов’язаний з трагічними переживаннями героїв, роздираються глибокими суперечливими почуттями: прагненням до загального блага і неможливістю досягнення особистого щастя.

Драматичний пафос – індивідуальні переживання героїв, пов’язані з їх внутрішнім світом. Відмінною рисою є відсутність принципового протиріччя з зовнішніми обставинами, переживання героїв мають психологічну, а не соціальне підґрунтя.

Романтичний пафос – прагнення головних героїв до універсального ідеалу, конфлікт твору криється в недосяжності ідеалу і в його суперечності з грубої дійсністю. Сентиментальний пафос теж відображає прагнення героїв до ідеалу, але обмежує сферу їх емоцій сімейно-побутовий тематикою.

Гуманістичний пафос – прагнення головних героїв до високих гуманістичних ідеалів, їх піднесення і твердження наперекір обставинам і протидії оточуючих.

Що значить «ліричний пафос»? Ліричний пафос – літературна категорія, яка відображає провідний емоційний настрій твору, сукупність його ліричних відступів (якщо твір має розповідний характер) або основну тему (якщо це ліричний твір).

Основне завдання ліричного пафосу – знайти емоційний відгук у читача, змусити його співпереживати героям. Щирий ліричний пафос створює необхідні автору почуття, підкріплюючи викладені в ньому думки.

Див. також

Додаткові відомості