Очі

О́чі. См. О́ко. О́ко (лат. oculus) — парний сенсорний орган (орган зорової системи) людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу[1].

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОКО 1, а, сер. (мн. очі, рідко вічі, очей — перев. з прийм. у).

1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє, бачить око, І серце жде чогось (Тарас Шевченко, II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Максим Рильський, I, 1960, 283);  //  Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави — із рук її не зводила очей(Леся Українка, I, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Петро Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Павло Загребельний, День.., 1964, 13).  ▲ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний.  ♦ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити;Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) — пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. — Буду, — каже [Василь], — тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 47); — Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Нечуй-Левицький, І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 339); — Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 80); Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (Іван Манжура, Тв., 1955, 123); Бите окоу кого — хтось настільки досвідчений, що вміє відразу помічати, визначати що-небудь. Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Юрій Яновський, I, 1958, 403); Бити в очі (у вічі) див. бити; Бісики (бісик) в очах (в оці)[грають (грає і т. ін.)] див. бісик; Блимати (блимнути, кліпати, кліпнути, лунати, лупнути і т. ін.)  ]=== ===[ "Словопедія"  ОЧІ зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО. ]=== ===[УКРЛІТ.ORG_CловникО́ЧІ див. о́ко1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 833. Очі См. О́ко. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 82. ]===

ЯНДЕКС словариСуществительное

c.р.; мн. очи; уст.; поэт. 1. eye2 источника хоть видит око, да зуб неймет — so near and yet so far2 смежить очи возвыш. — to nod off, to slip off to dreamland2 духовное око — (the) mind's eye2 ]===

Культурологічний словник

очей, етн. — у забобонних уявленнях — від погляду поганих очей, який може зурочити, принести нещастя. Явдоха узяла води, пошептала над нею, збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 202); Матері ховали від неї малечу, а дядьки остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам «з ока» (Михайло Стельмах, І, 1962, 638); — їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 11); Зміряти (змірювати, зміряти, змірити) очима (оком) див. зміряти; Знаходити (знайти) оком (очима) — бачити, помічати кого-, що-небудь; відшукувати поглядом. Ярема спробував знайти очима того в мишастому костюмчику (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 193); Знизувати (знизати) очима див. знизувати 1; Зникати (зникнути) з очей — зникати з поля зору кого-небудь. Бульдозер.. зникає з очей в куряві ..розритої траси (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 80); Знімати (зняти, здіймати, здійняти) очі: а) (з кого — чого) переставати дивитися на кого-, що-небудь. Сергій зняв очі з рівної поверхні води й обернувся назад (Григорій Епік, Тв., 1958, 257); б) (на кого — що) починати дивитися на кого-, що-небудь. Вона здіймає на мене очі, і в їх сірій безодні прискають на всі боки промінчики здивування і глуму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); — Не карайте його.., — ледве чутно вимовила Сюзанна, знімаючи сполохані очі на свого.. рицаря (Іван Ле, Україна, 1940, 115); Знімати (зняти) полуду (більма і т. ін.) з очей чиїх див. знімати; З п'яних очей — у стані сп'яніння, в нетверезому стані. З п'яних очей він уявляв себе графом, великим шчальником, що приїхав в тюрму, аби.. захистить арештантів од кривди (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 200); З п'яних очей повінчався [Охрім], а коли оглядівся — поруч сиділа підстаркувата Хмелівна — хазяйська донька (Валентин Речмедін, Песн. грози, 1961, 5); Зупиняти (зупинити, спиняти, спинити) очі (око) на кому—чому — починати дивитися на кого-, що-небудь, розглядати кого-, що-небудь. — Не може такого бути, — зупиняє [Веремій] повільні очі на круглому обличчі Бараболі (Михайло Стельмах, II, 1962, 284); Тимко ходив похмурий, скупився на ласку, і.. не раз зупиняв на Орисі полютілі черкеські очі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 265); Ніде ні садочка, ні квіток!

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Око, о́ка, с. (мн. о́чі). 1) Глазъ. Сама робить, а око біжить до дитинки. МВ. І. 98. Біжить він, куди очі стоять. Грин. II. 284. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Мет. 62. очі-на-очі = віч-на-віч. Ном. № 7424. на око. На видъ, на взглядъ. на все око. Во всѣ глаза. Галя на все око дивиться, як хлопець пручається. Св. Л. 204. в оці бути. Быть на глазахъ, на виду. Тобі добре: ти у боці, а я що раз ув оці, то мені й докоряє, як що не так. Волч. у. очі довбти чим. Укорять за что. Тітка було усе мені очі паничем довбе. О. 1862. VII. 42. і очу не я́вить. И глазъ не показываетъ. Кролев. у. і в вічі не бачити и въ глаза не видѣть, совершенно не видѣть, не имѣть. Така велика засуха у нашому селі, що не доведи, Боже. Ми вже і в вічі води не бачимо. Чуб. II. 47. межи́-очі. Въ глаза. Межи очі плюнув йому. Межи очі вилив йому горілку. Конст. у. геть з перед очей! Прочь съ глазъ; Конст. у. в очу ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»

Словари и энциклопедии на Академике

Редуко́ване о́ко — спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має тількиодну заломну поверхню. Схемати́чне о́ко — фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему із середовищами,характеристики яких відповідають константам реального ока. Циклопі́чне о́ко — відсутність функціонального переважання одного із очей при бінокулярному зорі. Про лю́дське́ о́ко — а) для порядку, заради пристойності; для годиться; б) для створення певноговраження, потрібної думки про кого-, що-небудь. Закрива́ти о́чі — а) (тільки док.) умерти; б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому; в) (на що)удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. З лихо́го о́ка етн. — в упереджених уявленнях – від погляду поганих очей, який може зурочити,принести нещастя.О́ко за о́ко — не прощаючи, відплачувати кому-небудь за зло, кривду, образу і т. ін. ===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарьока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.).

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

ока, мн. очи, очей и (старин. редко) Очеса, очес, ср. (книжн.-поэт., ритор. устар. и нар.-поэт.). Глаз. Он потупил грозны очи. Пушкин. У них одно духовное око, один слух, один ум, одна душа. Гончаров. В очах не раз мелькали слезы. Полонский. Очеса к земле преклонены. Жуковский. Хоть видит око, да зуб неймет. Крылов. Недремлющее око материнской любви. Гончаров. Око за око, зуб за зуб. Пословица. Начальственное ока бюрократа (ирон.). Недреманное око (см. недреманный). В мгновение ока - см. мгновение. ]===