Відмінності між версіями «Охвицер»
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
Див. [[Довідка:Посилання]] | Див. [[Довідка:Посилання]] | ||
</noinclude> | </noinclude> | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] |
[[Категорія:Слова 2023 року]] | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
Версія за 13:08, 6 квітня 2023
Охвице́р, -ра, м. Офицеръ. Чуб. V. 977. Левиц. I. 30. Ум. Охвице́рик, охвице́рочко. Мил. 216.
Зміст
Сучасні словники
Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті та в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (лат. officiarius; нім. Offizier) перекладається як службовець і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову «рос. офицер», коли керували російською імператорською армією старшини німецького походження піддані Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній.
В українській мові на початку XX сторіччя після сформування національних українських військових формувань використовувався термін «старшина». Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін «старшина» продовжував використовуватися серед емігрантського середовища. На території УРСР, у лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, тож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер» знову з'являється в 1942 році.
Ілюстрації
|
|
Медіа
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)
Див. також
Охвице́рик, охвице́рочко
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Словник Див. Довідка:Стиль
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
