Відмінності між версіями «Осіяти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Осія́ти, -я́ю, -єш, '''''гл. ''Осіять. ''Як увійшла в хату, так і осіяла. ''Рудч. Ск. II. 48. [[Катего...) |
(→Медіа) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Осія́ти, -я́ю, -єш, '''''гл. ''Осіять. ''Як увійшла в хату, так і осіяла. ''Рудч. Ск. II. 48. | '''Осія́ти, -я́ю, -єш, '''''гл. ''Осіять. ''Як увійшла в хату, так і осіяла. ''Рудч. Ск. II. 48. | ||
[[Категорія:Ос]] | [[Категорія:Ос]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ОСІЯТИ, яю, яєш, док. 1. перех., уроч. Освітити яскравим світлом; осяяти. Мітла огненная зійшла. І степ і гори осіяла (Шевч., II, 1963, 362); Поки сонце осіяло бір, вогонь вже лютував, мов дикий звір (Л. Укр., І, 1951, 282); * Образно. Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий наш діду Києве! Бо й велика слава не раз тебе осіяла, і великії злигодні на тебе з усіх боків збирались... (П. Куліш, Вибр., 1969, 69). | ||
| + | |||
| + | 2. неперех., заст. Засяяти. Глянув [місяць] червоним лицем у долину. Долина осіяла, туман забілів у ній, як сніг (Мирний, І, 1954, 172). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1760.gif|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1789.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Solnyshko-v-lesu.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7337.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|uZK94Fkey08}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 19:42, 28 жовтня 2018
Осія́ти, -я́ю, -єш, гл. Осіять. Як увійшла в хату, так і осіяла. Рудч. Ск. II. 48.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОСІЯТИ, яю, яєш, док. 1. перех., уроч. Освітити яскравим світлом; осяяти. Мітла огненная зійшла. І степ і гори осіяла (Шевч., II, 1963, 362); Поки сонце осіяло бір, вогонь вже лютував, мов дикий звір (Л. Укр., І, 1951, 282); * Образно. Весело й тяжко згадувати нам тебе, старий наш діду Києве! Бо й велика слава не раз тебе осіяла, і великії злигодні на тебе з усіх боків збирались... (П. Куліш, Вибр., 1969, 69).
2. неперех., заст. Засяяти. Глянув [місяць] червоним лицем у долину. Долина осіяла, туман забілів у ній, як сніг (Мирний, І, 1954, 172).
Ілюстрації
|
|
|
|
