Осмілятися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:55, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Осміля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осмілитися, -люся, -лишся, гл. 1) Становиться, стать смѣлѣе, ободряться, ободриться. Вона з ним так скоро осмілилась. Уман. у. 2) Осмѣливаться, осмѣлиться. Рука не зведеться, серце не осмілиться тебе рубати. АД. І. 115.
