Відмінності між версіями «Осередок»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Осере́док — 1. Місце зосередження чого-небудь; центр. // Центральний, вузловий пункт чого-небудь. // Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь, ареал. | |
| + | |||
| + | Конвективний осередок | ||
| + | Осередок горіння | ||
| + | Осередок займання | ||
| + | Осередок пожежі | ||
| + | Осередок ураження | ||
| + | 2. Основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь. // Особа або група людей, навколо яких зосереджується яка-небудь діяльність, ядро. // Організаційна одиниця, що є частиною якого-небудь великого об'єднання. // застаріле слово. Первинна організація якого-небудь товариства, спілки і т. ін. | ||
| + | |||
| + | 3. рідко. Те саме, що середовище. | ||
| + | |||
| + | 4. Серединна, центральна частина чого-небудь; середина. // Внутрішня частина чого-небудь (дерева, плоду і т. ін.). Осередок стовбура дерева. Осередок яблука. | ||
| + | |||
| + | 5. Місто, населений пункт, що має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни. // рідко. Центральна частина країни, місцевості, населеного пункту. | ||
| + | |||
| + | 6. Осередок (медицина) — сукупність нервових клітин, що регулюють окремі функції організму. | ||
| + | |||
| + | 7. Осередок (діалектне слово) — оселя. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 03:08, 5 листопада 2018
Осере́док, -дка, м. 1) Центръ, средоточіе. 2) Сердцевина (дерева, яблока и пр.). Сумск. у. Сердцевина рога. Вас. 163. См. Середняк. 3) Начинка, фаршъ. Налисник з осередком і без осередку. Жарене порося з осередком. Лохв. у.
Зміст
Сучасні словники
Осере́док — 1. Місце зосередження чого-небудь; центр. // Центральний, вузловий пункт чого-небудь. // Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь, ареал.
Конвективний осередок Осередок горіння Осередок займання Осередок пожежі Осередок ураження 2. Основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь. // Особа або група людей, навколо яких зосереджується яка-небудь діяльність, ядро. // Організаційна одиниця, що є частиною якого-небудь великого об'єднання. // застаріле слово. Первинна організація якого-небудь товариства, спілки і т. ін.
3. рідко. Те саме, що середовище.
4. Серединна, центральна частина чого-небудь; середина. // Внутрішня частина чого-небудь (дерева, плоду і т. ін.). Осередок стовбура дерева. Осередок яблука.
5. Місто, населений пункт, що має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни. // рідко. Центральна частина країни, місцевості, населеного пункту.
6. Осередок (медицина) — сукупність нервових клітин, що регулюють окремі функції організму.
7. Осередок (діалектне слово) — оселя.
Ілюстрації
|
|
|
|
