Орілка

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:09, 26 жовтня 2018; Vhkabanova.fpmv18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Орілка, -ки, ж. = Горілка. Грин. III. 385.

Вікіпеді

Горі́лка (іноді в народі вживається слово горівка,орілка), або оковита (лат. aqua vita — вода життя, жива вода) — міцний алкогольний напій з очищенного спирту. Горілка складається з розчину етилового спирту у воді, зазвичай — 40 % (об'ємних одиниць).

Походження назви

Походження слова «горілка» пов'язане зі словом «горіти». Найімовірніше, назва походить від того, що при виготовленні горілки одним з критеріїв її міцності є контроль за допомогою підпалювання пробної порції. Якщо вміст спирту достатній, рідина займається синюватим або зеленуватим (коли є присутність гідроокису міді) полум'ям, а якщо вміст C2H5OH ж замалий — горіння не відбувається взагалі.

Через здатність міцних напоїв горіти, американські індіанці усі міцні алкогольні напої називали «вогняною водою». Схоже походження назв горілки в німецькій та польській мовах — брантвайн та гожалка. В московітських документах 1653 р. згадується рос. «горячее вино», тобто таке, яке горить.


Пляшечка шведської горілки Absolut (50 мл) Можливо, основою для виникнення слова стало скорочення якогось словосполучення, вживаного на позначення горілки, типу горіле вино (порівняйте із старим горѢлое вино, горіла(я) вода або чеським старим paléna voda, звідки чеське pálenka). Припущення про можливість виникнення пол. gorzałka, отже й українського горілка внаслідок калькування раннього нвн. der brannte Wein (пізніше нім. der gebrannte Wein, нововерхньонімецька Branntwein) «горілка» не досить обґрунтоване. Малоймовірна думка про утворення рос. [горе́лка] за зразком пол. gorzałka, природніше вважати його наслідком українського впливу.

Ілюстрації

Горілка3.jpg

Горілка2.jpg

Горілка4.jpg

Медіа

Історія

Прототип горілки виготовив в X столітті перський лікар Ар-Разі, який першим виділив етанол шляхом перегонки. Рідина використовувалася виключно в медичних цілях, оскільки Коран забороняє вживання алкоголю. У Європі перша перегонка спиртової рідини була зроблена італійським ченцем-алхіміком Валентіусом.

Варварським питвом вважали давні греки й римляни міцніші за виноградне вино напої, які споживали жителі холодних країв. Мабуть, є певна логічність у тому, що сорокаградусна горілка була вперше виготовлена у місцях, що розташовані вище сорокового градуса північної широти. Виноград у давнину тут не вирощували, місцевою сировиною для приготування перших міцних напоїв були мед диких бджіл і сік лісових ягід. Так званий княжий (боярський) ставлений мед набирав міцності впродовж десяти років. Дешевшим був варений мед, який готували швидко. Згодом для виробництва спиртного почали використовувати житнє зерно. Проте квас і пиво мали не так багато градусів, як хмільний мед, натомість потребували чималих матеріальних затрат, були трудомісткими в приготуванні. На межі XII і XIII століть, припускають дослідники, вперше виготовили горілку, яку спершу назвали хлібним вином. Найвірогідніше, що оковиту винайшли, так би мовити, селяни. Найбідніше населення використовувало як сировину дешеве вівсяне, ячмінне, житнє борошно, грубо змелене.

Перші «водки», тобто винний спирт, розведений водою майже навпіл, отримали на Заході назву aqua vitae («вода життя»), звідки походять як польська та українська «okowita-оковита», так і англійське віскі (англ. ірландське uisce beatha, [ˈɪʃcə ˈbʲahə]).


Українські настоянки

В Україні існує чимало традиційних настоянок на горілці, що мають не тільки кращий за горілку смак, але ще й певні цілющі властивості. Серед найпопулярніших настоянок: перцівка, медовуха, калганівка, часниківка, зубрівка, дженджора, кминівка, настоянка на горіхових перегородках.

Цікаві факти про горілку

1.Літр 40 % горілки важить 953 г. 2.100 г горілки містить 235 ккал[4]. 3.Вміст альдегідів, ефірів та сивушних масел в горілці набагато менший, ніж в інших міцних напоях, але горілка часто вважається токсичнішою[5]. 4.Алкоголь в холод не зігріває, а створює хибне та небезпечне відчуття тепла[6]. 5.Термін зберігання горілки за українським законодавством — 1 рік. Це обумовлено невисокою якістю стандартного українського спирту та негативним впливом на склад горілки скляної або пластикової тари. Сама по собі горілка з часом не псується[7]

Стандарти напою

Згідно з ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять, горілка — це алкогольний напій міцністю від 37,5 до 56,0 %, виготовлений обробленням водно-спиртової суміші спеціальними сорбентами з внесенням нелетких інгредієнтів, або без них.

Найрозповсюдженішою є горілка з вмістом спирту у 40 % (об'ємних одиниць). Вважається, що цей стандарт був запропонований свого часу російським хіміком Д. І. Менделєєвим для виробництва водки, як водно-спиртової суміші, що має найменший парціальний тиск парів спирту і тому є оптимальною для отримання очікуваного фізіологічного ефекту. Проте, за даними І. С. Дмітрієва, директора музею-архіву Д. І. Менделєєва при СПбДУ, Менделєєв взагалі не цікавився концентраціями спиртних розчинів, характерних для горілки, і не намагався визначити оптимальну міцність горілки[3]. Дані про цей діапазон концентрацій в його дисертації були узяті з ранішої роботи англійського хіміка Дж. Гильпіна. Сам же Менделєєв вивчав розчини вищих концентрацій. Також він не виявив жодних особливих фізико-хімічних властивостей в розчинів етанолу з цією концентрацією і ніяк їх окремо не виділяв. Більш того, Менделєєв горілку не пив, а віддавав перевагу сухому вину

Див.також

[1] Цікаві факти про орілку.


[2] При якій температурі замерзає орілка?

Зовнішні посилання