Орудник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ору́дник, -ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає. К. ЦН. 200.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ОРУ́ДНИК, а, ч., рідко.

1. Те саме, що ору́да́р. 2. Той, хто є знаряддям у чиїх-небудь руках; виконавець чужої волі.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 750.

Зовнішні посилання