Орудник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:17, 28 жовтня 2018; Mobukhamet.ij18 (обговорення • внесок)
Ору́дник, -ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає. К. ЦН. 200.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОРУ́ДНИК, а, ч., рідко.
1. Те саме, що ору́да́р. 2. Той, хто є знаряддям у чиїх-небудь руках; виконавець чужої волі.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 750.
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
