Відмінності між версіями «Оп’яніти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/op.janity Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''ОП'ЯНІТИ''', ію, ієш, ''дієсл.'', док. | ||
| + | * '''1.''' Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. ''Юрчик розбундючився... Оп'янів і лаявся'' (Гнат Хоткевич, II, 1966, 211); | ||
| + | '''*''' ''У порівняннях. З радості стара як оп'яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей'' (Панас Мирний, II, 1954, 249); | ||
| + | '''//''' Дійти до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння. | ||
| + | * '''2.''' перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття. ''Забагато, забагато в ясні очі я гляділа, аж від їх палкого блиску вся з кохання оп'яніла'' (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 32); ''А жайворон за цілий день над повіддю ланів од того дзвону і пісень, здається, оп'янів'' (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 335). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 00:34, 28 листопада 2016
Оп’яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть. Драг. 288.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОП'ЯНІТИ, ію, ієш, дієсл., док.
- 1. Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. Юрчик розбундючився... Оп'янів і лаявся (Гнат Хоткевич, II, 1966, 211);
* У порівняннях. З радості стара як оп'яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей (Панас Мирний, II, 1954, 249); // Дійти до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння.
- 2. перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття. Забагато, забагато в ясні очі я гляділа, аж від їх палкого блиску вся з кохання оп'яніла (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 32); А жайворон за цілий день над повіддю ланів од того дзвону і пісень, здається, оп'янів (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 335).
Ілюстрації
|
|
|
|
