Опікун

Опікун, -на, м. Опекунъ.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОПІКУ́Н, а, чол.

1. Той, хто виявляє, піклування про кого-небудь, доглядає когось. — Марусю, — припинив її.. за лікоть парубок. — ..Ти не виривайся вперед... — О! І ти вже, як мама! от мені лихо з тими опікунами! .. (Гнат Хоткевич, I, 1966, 108); // Той, хто постійно наглядам за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін. — Що ти мені мораль читаєш? — спалахнувши, вигукує Маковей. — Завзялися, опікуни! І ти цієї, і Хома цієї, і всі цієї!.. Шануйся, дивись, бережись!.. Сам уже не малий, розумію дещо! (Олесь Гончар, III, 1959, 301).

2. юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.). [Писар:] Кажете, се вашої дочки материзнина, над дочкою є опікуни, вони не позволять ґрунту обтяжувати (Іван Франко, IX, 1952, 75); На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила їй громадських опікунів (Михайло Стельмах, I, 1962, 343).

"Словопедія" = ОПІКУН протектор, захисник, патрон, (мистецтв) меценат.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОПІКУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто виявляє піклування про кого-небудь, доглядає когось. — Марусю, — припинив її.. за лікоть парубок. — ..Ти не виривайся вперед... — О! І ти вже, як мама! от мені лихо з тими опікунами!.. (Хотк., І, 1966, 108); // Той, хто постійно наглядає за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін. — Що ти мені мораль читаєш? — спалахнувши, вигукує Маковей. — Завзялися, опікуни! І ти цієї, і Хома цієї, і всі цієї!.. Шануйся, дивись, бережись!.. Сам уже не малий, розумію дещо! (Гончар, III, 1959, 301).

2. юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.). [Писар:] Кажете, се вашої дочки материзнина, над дочкою є опікуни, вони не позволять грунту обтяжувати (Фр., IX, 1952, 75); На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила їй громадських опікунів (Стельмах, І, 1962, 343).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Опікун, на, м. Опекунъ.

українська-англійська Словник

guardian (noun, adjv ) Автоматичний переклад: guardian

Словари и энциклопедии на Академике

Опікун -а́, ч.

1) Той, хто виявляє піклування про кого-небудь, доглядає когось. || Той, хто постійно наглядає за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін.

2) юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Матеріал з Вікіпедії

Опіка — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів (глава 19 Сімейного кодексу України).

Вимоги до опікунів

Відповідно до статті 64 Цивільного кодексу України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: •позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; •поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Опікун має певні права та обов'язки. відповідно до ст. 67 Цивільного Кодексу України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.