Оподаль

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Оподаль, нар. Вдали.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОПОДАЛЬ, присл., діал. Далі, в далечині. Поблизу ліси стіною, .. А оподаль, ніби хмари, Обрій залягли бори (Іван Вирган, Квіт, бореги, 1950, 105); // Осторонь, на певній відстані. Вона держалася.. оподаль від інних [інших] (Іван Франко, VIII, 1952, 231); Юрба стовпилась оподаль і, похнюпившись, хрестилася і бликала очима на солдатів (Іван Микитенко, II, 1957, 259). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 720.

46065060.jpg 3320.jpg VFa XMA9nOJ9WQouzQlBOQ.jpg X c11c8cf2.jpg