Відмінності між версіями «Оподаль»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:46065060.jpg| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:46065060.jpg|x150px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3320.jpg|x150px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:VFa_XMA9nOJ9WQouzQlBOQ.jpg|x150px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:x_c11c8cf2.jpg|x150px]] | ||
Версія за 12:54, 14 листопада 2017
Словник Грінченка
Оподаль, нар. Вдали.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОПОДАЛЬ, присл., діал. Далі, в далечині. Поблизу ліси стіною, .. А оподаль, ніби хмари, Обрій залягли бори (Іван Вирган, Квіт, бореги, 1950, 105); // Осторонь, на певній відстані. Вона держалася.. оподаль від інних [інших] (Іван Франко, VIII, 1952, 231); Юрба стовпилась оподаль і, похнюпившись, хрестилася і бликала очима на солдатів (Іван Микитенко, II, 1957, 259). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 720.
|
|
|
|
