Оніміти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:31, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Онімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Онѣмѣть. І язик мій онімієШевч. 2) Умолкнуть. Замовкли гармати, оніміли дзвони. Шевч. 234.