Онде

Онде, нар. Вонъ тамъ. Він онде в шафі, але його відтіль трудно нам достати. Чуб. Ум. Ондечки. Левиц. І. 100. Приклади: ОНДЕ. 1. част. вказ. Уживається при вказуванні на що-небудь на певній відстані. Онде злодій штемпований Кайдани волочить; Он розбойник [розбійник] катований Зубами скрегоче (Тарас Шевченко, I, 1963, 242); [Жандарм:] А тепер скажіть мені, де ті чоботи, що ви вчора мали на собі? [Микола:] А онде стоять у запічку (Іван Франко, IX, 1952, 113); [Мати:] Що ти все крутишся! Я ж загадала роботу? Чого ж ти... їсти їси, а гарбуз онде викотить — кланятись треба? (Павло Тичина, I, 1957, 258). 2. част. вказ. Уживається при вказуванні на який-небудь факт, при уточненні якого-небудь факту. Все несподівано на світі: Ти так, а вийде онде як; Шукав волошечок у житі, А тут тобі приплівсь козак (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 210). 3. присл. На певній відстані або поблизу чого-небудь; там, отам. Та як його й не спочити, не полежати у такій розкоші, як онде! Здоровенний.. дуб розлягся [розлігся], розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 459); Онде ми ховалися з Галею від бурхливої зливи (Олекса Гуреїв, Осок. друзі. 1946, 30).