Відмінності між версіями «Омаста»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''Академічний тлумачний словник''' | ||
| + | |||
| + | '''ОМА́СТА''', и, жін., діал. | ||
| + | 1. Жир. ''З них [овець] вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо'' (Іван Франко, VI, 1951, 22); ''Сама Аниця жила пісною бараболею, а для Йвана то десь омасти випросить, то борщик забілить'' (Лесь Мартович, Тв., 1954, 39); * Образно. Ц''ар обібрав з-поміж своїх вельможів [вельмож] Людину мовну, що язик — омаста'' (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 197). | ||
| + | 2. Приправа. ''Сіль — омаста, масло — окраса'' (Номис, 1864, № 12378). | ||
| + | |||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Omasta21112017.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Omasta21112017.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|https://www.youtube.com/watch?v=Y0hZiiHGgME}} | ||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 692. | ||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 20:26, 21 листопада 2017
Ома́ста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль омаста, масло окраса. Ном. № 12378.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ОМА́СТА, и, жін., діал. 1. Жир. З них [овець] вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо (Іван Франко, VI, 1951, 22); Сама Аниця жила пісною бараболею, а для Йвана то десь омасти випросить, то борщик забілить (Лесь Мартович, Тв., 1954, 39); * Образно. Цар обібрав з-поміж своїх вельможів [вельмож] Людину мовну, що язик — омаста (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 197). 2. Приправа. Сіль — омаста, масло — окраса (Номис, 1864, № 12378).
Ілюстрації
|
Медіа
Джерела та література1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 692. |
