Відмінності між версіями «Окутий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окутий 13.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Окутий 13.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| |
|} | |} | ||
Версія за 21:13, 14 квітня 2024
Окутий, -а, -е. Окованный. І вам слава, сині гори, кригою окуті. Шевч.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОКУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до окути. Задзвеніли віконні шибки, загупали важкі чоботи і сокири, трощачи двері, окуті міддю і бронзою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 448); Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд..! (Граб., І, 1959, 394); Серед безлюдних просторів, морозом окутих, ..світились привітні, не буденні огні (Вас., І, 1959, 299); * Образно. Глуха пристань лежала ще окута мороком ночі (Кучер, Полтавка, 1950, 80).
Ілюстрації
|
