Окутати

Окутати, -таю, -єш, гл. = Обкутати. Те саме, що обкутувати. Рослини «передчувають» сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (наприклад, цибуля, бруньки чагарників і дерев) (Наука і життя, 11, 1964, 12); Синій дим вився крізь шпари дахівок, густо окутував хати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 344); Лягають тумани на берег І поїзд окутують наш (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 52); Поступово пригасало полум'я над селом. Але темрява ще не окутала його (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 176); Яків лежав горілиць, курив цигарку й дивився на небо. Грицько лежав до його спиною й, зіп'явшись на лікоть, дивився мрійно на воду. Лінь і втома окутала їх (Степан Васильченко, I, 1959, 179).

Сучасні словники

Те саме, що обкутувати. Рослини «передчувають» сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (наприклад, цибуля, бруньки чагарників і дерев) (Наука і життя, 11, 1964, 12); Синій дим вився крізь шпари дахівок, густо окутував хати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 344); Лягають тумани на берег І поїзд окутують наш (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 52); Поступово пригасало полум'я над селом. Але темрява ще не окутала його (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 176); Яків лежав горілиць, курив цигарку й дивився на небо. Грицько лежав до його спиною й, зіп'явшись на лікоть, дивився мрійно на воду. Лінь і втома окутала їх (Степан Васильченко, I, 1959, 179).

Ілюстрації