Відмінності між версіями «Окружляти»

Версія за 23:11, 19 листопада 2017

Окружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Обойти кругомъ, сдѣлать кругъ. Замість щоб іти напрямець, він окружляв до мене геть по за вгородами. Новомоск. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ОКРУЖЛЯТИ, яю, яєш, недок. і док., діал. Обходити кругом. Мов із змією у грудях, вона ще пленталась довкола хати... окружляла її, й звертала, й ... раз у раз обтирала сльози (Ольга Кобилянська, III, 1950, 485); Замість щоб іти напрямець, він окружляв до мене геть поза вгородами (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 682.

РУЖЛЯТИ, яю, яєш, недок.

1. неперех. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола. Знов рушив [Скиба] навколо скирт кружляти (Андрій Головко, I, 1957, 345); Хай собі кружляє, обертається, Хоч круг лампочки, земля стара!.. (Максим Рильський, I, 1960, 260); * Образно. Нудно, важко.. жити без любові до чогось або до когось.. Чи не вона — той центр, що довкола нього кружляє життя людини? (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 75); // по чому. Ходити, походжати, їздити, описуючи кола. Ярина й Антоніна Никонівна.. кружляли по подвір'ю (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 301); // перен. Постійно перебувати біля когось, чогось. Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (Іван Франко, VI, 1951, 304); Веселий хлоп'ячий рій кружляв навколо.. Мічуріна (Олександр Довженко, I, 1958, 495); // перен. Переміщатися по колу (про чарку, келих і т. ін.). Чарка пішла кружляти, і дедалі в хаті робилося голосніше (Степан Васильченко, I, 1959, 92); Кружляли чарки з горілкою, лунали сміхи (Мирослав Ірчан, II, 1958, 310); // перен. Поширюватися (про чутки, поголоски). Кружляли різні чутки (Василь Козаченко, Серце.., 1947, 42).

2. перех. і неперех. Рухати по колу; крутити. Весняна повідь підхопила його й понесла хутко-хутко, кружляючи поміж сокорами, вербами, дубами (Олександр Довженко, I, 1958, 287); Замість відповіді вона почала кружляти мене по кімнаті (Юрій Яновський, II, 1958, 57); // тільки неперех., чим. Швидко крутити; завихрювати (про вітер, віхолу тощо). Осінній вітер здував з старих яблунь і груш пожовклий лист і кружляв ним у повітрі (Олександр Довженко, I, 1958, 438); Вітер скаженів, кружляв сніжними вихорами, засипав тундру... (Микола Трублаїні, I, 1955, 277); // ким, чим і копо, що, безос. Потім він опустився на воду, і ним почало кружляти з неймовірною швидкістю (Олександр Довженко, I, 1958, 306); Наче в якомусь штормі, кружляло матроса всю дорогу (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 285).

3. неперех., з ким і без додатка. Танцювати, описуючи кола. [Годвінсон:] Ой, що я чую?.. Недоліток в танку несамовитім Кружляє перед постаттю Молоха! (Леся Українка, III, 1952, 81); Зал в огнях. Кружляють пари, Хвилі музики пливуть (Володимир Сосюра, Вибр., 1941, 263); Я все-таки відшукав очима Оленку, яка під мелодійні звуки вальса.. кружляла із своїм підполковником (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 92).

4. неперех., над чим і без додатка. Плавно літати, описуючи кола. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 364); До кімнати.. залетіла бджілка і весело загула, кружляючи над мискою (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 241); Дев'ять літаків летіли над нами, потім почали кружляти над узліссям (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 73); // Опадати додолу, описуючи кола. Кружляло осіннє листя, з неба долинало курликання журавлів (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 566); // Витися, зависати в повітрі (про пил, сніг і т. ін.). Вже перший сніг кружляє над землею І тихо падає (Максим Рильський, I, 1960, 283); Дощу нема й тепер. Чорні стовпи [пилу] кружляють у степу (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 19).

5. неперех. Завихрюючи пил, сніг, мести, віяти (про вітер, хуртовину). Один поза одним несеться [вихор], кружляє (Іван Манжура, Тв., 1955, 56); За вікном кружляє віхола (Літературна Україна, 19.III 1963, 2).

6. неперех. Їздити, ходити кружним шляхом. — Хоч-не-хоч, а доведеться тепер.. кружляти об'їздами до самісінької ночі (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 23); // Пересуватися, час від часу змінюючи напрям руху; петляти. Старезний.. дідів човен поплив.. по квітучому садку кружляючи поміж кущів порічки, аґрусу (Олександр Довженко, I, 1958, 287); // Ходити манівцями, збившись із шляху; блукати. Цілу ніч він кружляв у якихось бескеттях, кам'яних лабіринтах (Олесь Гончар, III, 1959, 109); * Образно. А потім знов хотіла написати, та от і тепер кружляю, кружляю, а все вертаюсь до того самого (Леся Українка, III, 1952, 697); Думки Ремо кружляли хаотично... (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 47).

7. неперех. Здійснювати кругообіг у живому організмі; перебувати в русі, текти (про соки, кров і т. ін.). Се так гріється хлоп'ятко — вірить в кров палермітанську, що кружляє в нього в жилах, більш, ніж в той чужий вогонь (Леся Українка, I, 1951, 310); Кров, що бухала їй до лиця, мов уся зледеніла й перестала кружляти (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 210); Навесні пробуджуються дерева, бубнявіють бруньки, кружляють соки.

8. перех. і без додатка, розм. Те саме, що кружати 1. Всі раділи, веселились, гуляли, мед-вино кружляли (Українські народні казки, легенди.., 1957, 68); Після закуски вони почали кружлять пиво (Нечуй-Левицький, II, 1956, 231); Вони ж усе їздять до нас, сватами звуться, кружляють (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 201).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 371.

Коментарі (0)

Ілюстрації

kruzhlyaty1

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/okruzhljaty

Зовнішні посилання