Окропляти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Окропля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. окропити, -плю́, -пиш, гл. Окроплять, окропить. Холодної води знайди, рани мої постреляні да порубані окропи, охолоди. Макс.

Сучасні словники

ОКРОПЛЯТИ, яю, яєш і ОКРОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКРОПИТИ, роллю, ропиш; мн. окроплять; док., перех. і без додатка

1. Зволожувати, зрошувати кого-, що-небудьпо поверхні, розпорошуючи рідину на дрібні краплі; кропити, оббризкувати. Зароїлася в чорних очах і розлилася [вода] — як регіт — по всьому личку, окроплюючи його своїми бризками (Панас Мирний, I, 1954, 207); Спека.. несказанна, А води хоч би краплина, Хоч єдиная росина, Смажні губи окропити (Іван Манжура, Тв., 1955, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю, і зерно, поключившись, дало ріст (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 37); // безос. Дрібним дощем окропляв із запашних, як василькові кропила, волохатих хмарин (Степан Васильченко, II, 1959, 19).

2. перен., розм. Відзначати яку-небудь подію випивкою; обмивати. Знайомі, до огиди знайомі розтріпані тіні.. Кулик, Михайло. Стара компанія. Окроплюють повернення (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 296).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.

Ілюстрації

Okropyty1404.jpg 14048.png Окропити14 04 8 30.jpg x140px

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 681.