Відмінності між версіями «Озиватися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Озива́тися, -ва́юся, -єшся, '''сов. в. '''озватися, -звуся, -вешся, '''''гл. ''1) Отзываться, отозваться, заговорить. ''Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. ''Котл. НП. ''Озоветься старший брат до середульшого словами. ''Дума. ''Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом. ''Г. Барв. 355. 2) '''— за кого'''. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. ''Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький. ''К. ЦН. 197.  
 
'''Озива́тися, -ва́юся, -єшся, '''сов. в. '''озватися, -звуся, -вешся, '''''гл. ''1) Отзываться, отозваться, заговорить. ''Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. ''Котл. НП. ''Озоветься старший брат до середульшого словами. ''Дума. ''Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом. ''Г. Барв. 355. 2) '''— за кого'''. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. ''Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький. ''К. ЦН. 197.  
==Сучасні словники==
 
===[http://sum.in.ua/s/Ozyvatysja]===
 
ОЗИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОЗВАТИСЯ, озвуся, озвешся і озовуся, озовещся, док. Те саме, що обзиватися 1—5. — Сядь же ти, півнику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова, та як прийде лисичка, то не озивайсь! (Українські народні казки, 1951, 43); Ой піду я темним гаєм, Дружиноньки пошукаю. — Де ти? Де ти, озовися! Прийди, серце, пригорнися (Тарас Шевченко, II, 1963, 157); — А.. прочую що погане про дівку — нехай тоді вона до мене краще й не озивається, бо я й не поздоровкаюсь до неї довіку... (Любов Яновська, I, 1959, 39); — Здоров був, Цуцику! Знічев'я спочиваєш? — Прийшовши під вікно, Бровко озвавсь... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 115); Незабаром його кудись погнали та більш він не вертався, не озивався (Панас Мирний, I, 1949, 138); Пробачте, що я так довго не озивався (Володимир Самійленко, II, 1958, 452); В хлівці тихо шавкотіли качки, а в густих заростях садка то там, то там уже потроху озивалися, мов пробуючи свої голоси, вечірні солов'ї... (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 279); Ледве чутно скрипнули ворота, Десь цвіркун озвався і замовк (Ігор Муратов, Широка дорога, 1950, 22); Зненацька озвалося хлипання, спершу тихше, а далі все голосніше й голосніше (Борис Грінченко, I, 1963, 246); Стрілянина не вмовкала, тільки ставала густішою і озивалася в різних кінцях степу (Мирослав Ірчан, I, 1958, 295); А Галине сердечко, що йому все, що стрічалося, що вбачалося, приповпяло та прибільшало щастячка й радощів, — Галине сердечко до всіх озивалося (Марко Вовчок, I, 1955, 324); На те в грудях мужні сили, На те в серці щирі гуки, Щоб співати до могили, Озиватись на всі муки (Павло Грабовський, I, 1959, 519);
 
//  Давати оцінку кому-, чому-небудь. Про нововигадані церковні школи [піп] озивався неприхильно, бо така школа могла б йому тільки клопіт зробити (Борис Грінченко, II, 1963, 70).
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|WnisBb2rVOg}}
 
==Іноземні словники==
 
look around
 
1 : to go through a place in order to see what is there : to explore a place We arrived early at the theater and spent a few minutes looking around. The kids looked around the shops while we unpacked.
 
2 : to search (for something) I looked around for my keys but I couldn't find them anywhere. He is looking around for a new car.
 
 
[[Категорія:Оз]]
 
[[Категорія:Оз]]
 
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 
сучасність|підрозділ=Інститут мистецтв}}
 

Поточна версія на 16:22, 26 листопада 2017

Озива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл. 1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Котл. НП. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом. Г. Барв. 355. 2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький. К. ЦН. 197.