Одур

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Одур, -ра, м. Одурь, помраченіе разсудка. Царицю одур взяв. Котл. Ен.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

О́ДУР, у, ч. Затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості. На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (Коцюб., І, 1955,285); Радість доходила до одуру (Ков., Тв., 1958, 511).

Словник синонімів

ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК заст. У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П. Загребельний); Батарея стояла в дивному очманінні, немов раптом від кожного кудись і сила, і мова ділися (І. Чендей); До очманіння в голові гуде, лящить (М. Стельмах); На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру.. тріщать цикади (М. Коцюбинський); До дуру всі тоді пили (І. Котляревський); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.. Вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів, що аж обморок його брав (Б. Грінченко). - Пор. неприто́мність.

Фразеологічний словник української мови

1. Одур бере́ (хапа́є) / взяв (ухопи́в) кого, грубо. 1. Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти. — Отсе [оце] шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого .. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко).

2. Хтось втрачає свідомість, комусь стає погано. Не бачивши ж Рутульців, Турна, Вся кров скипілася зашкурна, І вмиг царицю одур взяв (І. Котляревський).

Теософський словник. Е. П. Блаватська. 2001

Одур (Сканд.) Людський чоловік богині Фрей, син божественного роду в північній міфології.

Орфографічний словник української мови. 2005

о́дур іменник чоловічого роду

Ілюстрації

Одур.jpg
Одур1.jpg
Одур2.jpg
Одур3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання