Відмінності між версіями «Огородити»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8 Публічний електронний словник української мови]=== | |
| + | '''ОГОРОДИ́ТИ''', роджу́, ро́диш, док., перех., '''ОГОРО́ДЖУВАТИ''', ую, уєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що обгоро́джувати. — Дивилась я, Григорію, сьогодні, як Плачинда огородив свій маєток чужим деревом (Стельмах, І, 1962, 230); // Відділяти, відмежовувати що-небудь огорожею. За дощаним парканом, який огороджував подвір’я клубу, починався парк (Дмит., Наречена, 1959, 205). | ||
| + | |||
| + | 2. рідко. Оточувати з усіх боків; облягати. Сірий присмерк лягав над річкою, обрій зливався з землею в суцільне поле, що огороджувало фортецю і воду (Кочура, Зол. грамота, 1960, 210). | ||
| + | |||
| + | 3. від чого і без додатка, рідко. Захищати певним чином від чогось небажаного або небезпечного. Треба було знешкодити існуючу небезпеку [радіоактивності]. Здобути можливість керувати роботою реактора вільно і спокійно, огородити людину (Рибак, Час.., 1960, 668); Мар’ян, коли б міг, огороджував би не тільки село, але й всю землю від лихого помислу і ока (Стельмах, І, 1962, 635). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 11:58, 16 листопада 2019
Огородити. См. Огороджувати.
Зміст
Сучасні словники
Публічний електронний словник української мови
ОГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех., ОГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Те саме, що обгоро́джувати. — Дивилась я, Григорію, сьогодні, як Плачинда огородив свій маєток чужим деревом (Стельмах, І, 1962, 230); // Відділяти, відмежовувати що-небудь огорожею. За дощаним парканом, який огороджував подвір’я клубу, починався парк (Дмит., Наречена, 1959, 205).
2. рідко. Оточувати з усіх боків; облягати. Сірий присмерк лягав над річкою, обрій зливався з землею в суцільне поле, що огороджувало фортецю і воду (Кочура, Зол. грамота, 1960, 210).
3. від чого і без додатка, рідко. Захищати певним чином від чогось небажаного або небезпечного. Треба було знешкодити існуючу небезпеку [радіоактивності]. Здобути можливість керувати роботою реактора вільно і спокійно, огородити людину (Рибак, Час.., 1960, 668); Мар’ян, коли б міг, огороджував би не тільки село, але й всю землю від лихого помислу і ока (Стельмах, І, 1962, 635).
Ілюстрації
|
|
|
|
