Огидний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Оги́дний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОГИ́ДНИЙ, а, е.

1. Який викликає почуття огиди. Навіть Адась почув, що ціла та розмова була якась огидна, і перестав усміхатися (Іван Франко, VII, 1951, 71); Мене моїм чуттям природа напоїла, А я його таю, бо люди загудуть І чистую любов, що дух заполонила, Огидною розпустою назвуть (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 48); Огидне безволля взяло молоду жінку (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 236).

2. Ганебний, підлий. Ленін викрив огидну, зрадницьку роль опортуністичних вожаків II Інтернаціоналу, як агентури імперіалістичної буржуазії в боротьбі проти міжнародного робітничого руху і Радянської Росії (Ленін, Коротка біографія, 1955, 228).

Ілюстрації

Im578x383-0.jpg Im610x343-35.png Img msanoja 20171212-114411 imagenes lv otras fuentes istock-469025030-kLCB-U433586434722vRG-992x558@LaVanguardia-Web.jpg

Медіа

Див. також

Додатки

Джерела та література

Зовнішні посилання