Відмінності між версіями «Обітерти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Обітерти. '''См. '''Обтирати. '''
 
'''Обітерти. '''См. '''Обтирати. '''
 
[[Категорія:Об]]
 
[[Категорія:Об]]
 
+
аю, аєш, недок., ОБТЕРТИ і ОБІТЕРТИ, обітру, обітреш; мин. ч. обтер, ла, ло; док., перех.
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
1. чим, об що, від чого і без додатка. Витираючи по поверхні, робити що-небудь сухим, чистим. ''Невідома підійшла під ліхтарню і почала об стовпець обтирати свої покаляні чоботи (Панас Мирний,); — Оця хустина — обтирать чоло, Цей персник — люте відганяти зло (Максим Рильський); Сашко.Обтирав клоччям брезентові крила аеропланчика від пороху (Юрій Смолич); Ще гаразд не обмила [Мелашка] тіста на руках, обтерла їх сяк-так рушником (Нечуй-Левицький); Коли Орися піднесла йому полумисок з грушами, взяв одну, обтер об рукав білої сорочки й почав їсти (Олександр Довженко);''
 +
 +
* Обтерти (обітерти) піт з чола кому, чийого — полегшити чию-небудь долю.
 +
''Чи той вибраний Якима голосом пан зі Львова обітре той кривавий піт з мужицького чола (Наталія Кобринська); Обтерти (обітерти) сльози (очі) кому, чиї — втішити кого-небудь. — Те бажання — братам помогти І їх сльози обтерти (Іван Франко); Пула хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось задержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв І очі обітре, і жито посів (Михайло Стельмах); Обтирати спиною (спинами) стіни (крейду) — подовгу стояти або сидіти без діла. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Юрій Мушкетик).''
 +
 +
2. Розтирати тіло з лікувальною метою шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині.
 +
'' Обтирайте тіло водою, систематично робіть зарядку — все це підвищує опірність організму хворобам (Вечірній Київ); Роздягли Павла до голого тіла.. Санітари обтерли його спиртом (Василь Кучер);
 +
* Обмивати, протираючи по поверхні якою-небудь рідиною.
 +
''Він.. скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло (Михайло Коцюбинський).''
 +
 +
3. рідко. Робити стертим, потертим з поверхні; пошкоджувати тертям поверхню чого-небудь. 
 +
* Образно. ''Од которого часу ви мене ніби не бачите: я вже обтерла ваші пороги, на дверях стоячи (Нечуй-Левицький).''
 +
* Обтирати кутки, жарт. — часто засиджуватися, подовгу просиджувати в кого-небудь.
 +
''Тоді були вони з нею приятелями й разом обтирали кутки в батюшчиних кімнатах (Степан Васильченко).''
 +
 +
4. тільки док., перен., розм. Призвичаїти до якої-небудь обстановки; навчити поводитися в якомусь середовищі.
 +
''[Смотрицька:] Він просто по молодості не вміє володіти почуттям правди. Ми його обітрем, і побачиш, усі заздритимуть тобі (Михайло Стельмах).''
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 19:41, 15 листопада 2018

Обітерти. См. Обтирати. аю, аєш, недок., ОБТЕРТИ і ОБІТЕРТИ, обітру, обітреш; мин. ч. обтер, ла, ло; док., перех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. чим, об що, від чого і без додатка. Витираючи по поверхні, робити що-небудь сухим, чистим. Невідома підійшла під ліхтарню і почала об стовпець обтирати свої покаляні чоботи (Панас Мирний,); — Оця хустина — обтирать чоло, Цей персник — люте відганяти зло (Максим Рильський); Сашко.Обтирав клоччям брезентові крила аеропланчика від пороху (Юрій Смолич); Ще гаразд не обмила [Мелашка] тіста на руках, обтерла їх сяк-так рушником (Нечуй-Левицький); Коли Орися піднесла йому полумисок з грушами, взяв одну, обтер об рукав білої сорочки й почав їсти (Олександр Довженко);

  • Обтерти (обітерти) піт з чола кому, чийого — полегшити чию-небудь долю.

Чи той вибраний Якима голосом пан зі Львова обітре той кривавий піт з мужицького чола (Наталія Кобринська); Обтерти (обітерти) сльози (очі) кому, чиї — втішити кого-небудь. — Те бажання — братам помогти І їх сльози обтерти (Іван Франко); Пула хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось задержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв І очі обітре, і жито посів (Михайло Стельмах); Обтирати спиною (спинами) стіни (крейду) — подовгу стояти або сидіти без діла. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Юрій Мушкетик).

2. Розтирати тіло з лікувальною метою шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині. Обтирайте тіло водою, систематично робіть зарядку — все це підвищує опірність організму хворобам (Вечірній Київ); Роздягли Павла до голого тіла.. Санітари обтерли його спиртом (Василь Кучер);

  • Обмивати, протираючи по поверхні якою-небудь рідиною.

Він.. скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло (Михайло Коцюбинський).

3. рідко. Робити стертим, потертим з поверхні; пошкоджувати тертям поверхню чого-небудь.

  • Образно. Од которого часу ви мене ніби не бачите: я вже обтерла ваші пороги, на дверях стоячи (Нечуй-Левицький).
  • Обтирати кутки, жарт. — часто засиджуватися, подовгу просиджувати в кого-небудь.

Тоді були вони з нею приятелями й разом обтирали кутки в батюшчиних кімнатах (Степан Васильченко).

4. тільки док., перен., розм. Призвичаїти до якої-небудь обстановки; навчити поводитися в якомусь середовищі. [Смотрицька:] Він просто по молодості не вміє володіти почуттям правди. Ми його обітрем, і побачиш, усі заздритимуть тобі (Михайло Стельмах).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання