Відмінності між версіями «Обідець»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обідецьь.jpg]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 14:03, 10 квітня 2024
Обідець, -дця, м. 1) Ум. отъ Обід. Ободокъ. 2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає. Чуб. III. 127.
Обідець, -дця, м. Ум. отъ обід.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОБІДЕ́ЦЬ, дця, ч. Зменш.-пестл. до обі́д 1, 2. — Знаєш, братчику, маю тобі щось важне повісти, — сказала раз Зоня до Тараса, коли скінчили свій смирненький обідець (Ков., Світ.., 1960, 65); Прийде кумець на обідець, а ложки не буде (Номис, 1864, № 11899); — Сьогодні й обідцю за тебе ніхто не зробить (Стеф., Вибр., 1945, 86).
ОБІ́ДЕЦЬ, дця́, ч. Зменш. до обі́д 2. Батькові очі круглі, з червоними обідцями від безсоння (Донч., Вибр., 1948, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 503.
Ілюстрації
|
|
|
|
