Обув’я

Обув’я, -в’я, с. Обувь. Не достоєн я розв’язати ремінь обув’я його. Св. М. І. 7.

Сучасні словники

ОБУВ'Я -я, с., діал. Те саме, що взуття. Вигот. із шкіри, гуми, парусини та деяких інших матеріалів вироби, звичайно на твердій підошві, для носіння на ногах.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОБУ́В'Я, я, сер., збірн., розм., заст. Взуття. У канцелярії.. роздавали бідним дітям.. обув'я (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 61); На третього школяра не вистачило обув'я, і він сунув босі ноги в калоші Павлова (Юрій Яновський, Мир, 1956, 279).

Ілюстрації