Обгін

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обгін, -го́ну, м. 1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. І. 178. 2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. І. 186. 3) випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху. Обгі́н — випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.

Ілюстрації

x140px x140px x140px x140px