Відмінності між версіями «Оббріхувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 23: Рядок 23:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Obkom-2014-03-14-09.jpg|tumb|Фото]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Obkom-2014-03-14-09.jpg|x140px]]

Версія за 01:06, 30 листопада 2014

Оббріхувати, -хую, -єш, сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Константиногр. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол. оббріхувати Оббріхувати, -хую, -єш, сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого.Оббрехала його. Константиногр. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === ОББРІХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРЕХАТИ, решу, решеш, док., перех. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь: зводити наклепи на когось, щось. Так ось який він, боєць армії-визволительки... Десятиліттями його оббріхували. Десятиліттями народам світу говорили про нього неправду(Олесь Гончар, III, 1959, 458); — Він, — кажуть, — оббрехав пас справникові, він йому що-небудь підніс, щоб пашим хлібом орудувати... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 141); — Оббрехала мене на все село, а тепер мене і малі діти дражнять відьмою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 17).

Словопедія

ОББРІХУВАТИ обмовляти, клепати <наклепувати, наговорювати, набріхувати, зводити наклеп, брехати, наволікати небилиці> на, п. обкидати болотом, р. обговорювати.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОББРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОББРЕХА́ТИ, решу́ ре́шеш, док., перех. Наговорювати неправду на когось, щось, вигадувати небилиці про кого-, що-небудь; зводити наклепи па когось, щось. Так ось який він, боєць армії-визволительки… Десятиліттями його оббріхували. Десятиліттями народам світу говорили про нього неправду (Гончар, III, 1959, 458); — Він, — кажуть, — оббрехав нас справникові, він йому що-небудь підніс, щоб нашим хлібом орудувати… (Кв.-Осн., II, 1956, 141); —Оббрехала мене на все село, а тепер мене і малі діти дражнять відьмою (Н.-Лев., II, 1956, 17). Оббріхувати, хую, єш, сов. в. оббреха́ти, шу́, шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Конст. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Оббріхувати, -хую, -єш, сов. в. оббреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Конст. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.

СЛОВНИК СИНОНІМІВ

ОБМОВЛЯ́ТИкого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ[ОСУ́ДЖУВАТИ],СУДИ́ТИ, НЕСЛА́ВИТИ, ОБГОВО́РЮВАТИ[ОГОВО́РЮВАТИ]розм.,ОПОРО́ЧУВАТИ, ПОРО́ЧИТИ, ОСЛАВЛЯ́ТИ, ОСЛА́ВЛЮВАТИ, ОЧОРНЯ́ТИ,ОЧО́РНЮВАТИ, УСЛАВЛЯ́ТИрозм.,УСЛА́ВЛЮВАТИрозм.,ОБНО́СИТИрозм.,ОБПЛІ́СКУВАТИрозм.,ОКЛЕ́ПУВАТИрозм.,ШЕЛЬМУВА́ТИрозм.,ОСУДЖА́ТИрідше,ҐАБЗУВА́ТИдіал.; НАГОВО́РЮВАТИна кого і без додатка,НАМОВЛЯ́ТИ, ОББРІ́ХУВАТИкого,НАБАЛА́КУВАТИна кого, розм.,НАБРІ́ХУВАТИрозм.,КЛЕПА́ТИрозм.,НАКЛЕ́ПУВАТИрозм.,ПЛЕСКА́ТИрозм.,ВА́ДИТИна кого, діал. (звичайно - говорити неправду про когось). - Док.: обмо́вити,обсуди́ти[осуди́ти], обговори́ти[оговори́ти], опоро́чити, осла́вити, очорни́ти, усла́вити,обнести́, обплеска́ти, оклепа́ти, ошельмува́ти, оцерклюва́тидіал.облихосло́вити,опащекува́тидіал.наговори́ти, намо́вити, оббреха́ти, набала́кати, набреха́ти,наклепа́ти, наплеска́ти.

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

Ілюстрації

Obkom-2014-03-14-09.jpg