Обаряти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обаря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = Варитися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

https://slova.com.ua/word/%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8F%D1%82%D0%B8

Обаряти, ря́ю, єш, гл. = Варитися. Мил. 221. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте. Мил. 186. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 2.

Є ще такі тлумачення

https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=163097&page=1974

ОБАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБАРИ́ТИ, арю́, а́риш, док., діал.

1. Барити. Первісні ж тільця, оскільки вони неподільні і прості, Ще й у порожняві йдуть, і ніяка їх зовнішня сила Не обаряє в дорозі (М. Зеров).

2. Те саме, що обаря́тися. Та прибувайте, таточку, за мною не обаряйте (Сл. Б. Грінченка).

Див. також

http://sum.in.ua/s/baryty

БАРИ́ТИ, барю, бариш, недок., перех. Затримувати кого-небудь довше, ніж треба; гаяти. Підійшла я під віконце — Мати горох варить, Горох варить, серце в'ялить, На вулицю барить (Українські народні ліричні пісні, 1958, 230); Прийшов день збору. Христя раніше і обід зварила, щоб не барити матері (Панас Мирний, III, 1954, 47); [Пріся:] Ой, Настуню, не бари мене, там же дома турбуються, де я поділась (Степан Васильченко, III, 1960, 155).

http://services.ulif.org.ua/expl/?wordid=163098&page=1974#lid_163098

ОБАРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОБАРИ́ТИСЯ, арю́ся, а́ришся, док., діал. Баритися. Ой іди ж ти, мій миленький, та й не обаряйся (з народної пісні).

Зовнішні посилання

https://slova.com.ua/word/%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%8F%D1%82%D0%B8

https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=163097&page=1974

http://sum.in.ua/s/baryty

http://services.ulif.org.ua/expl/?wordid=163098&page=1974#lid_163098

Ілюстрації

Медіа

Джерела та література

Іншими мовами