Ніцитися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ніцитися, -цуся, -цишся, гл. Жаться, съеживаться; прикидываться бѣднымъ. Усяк буде щулитись та ніцитись, що грошей нема. См. Нітитися.

Сучасні словники


НІТИТИСЯ, нічуся, нітишся, недок. 1. Те саме, що ніяковіти. Вона увігнула голову і, слухаючи батька, то нітилася, то нервово перебирала пальцями китиці своєї хустки (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 13); Яша Стецюра хильнув зайвого, але твердо пам'ятав дане ним слово і під зірким поглядом Галини нітився, не переходячи меж (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 208).

2. Те саме, що непокоїтися. Ремонт мартенівської печі наближався до кінця. Становий розгубився: невже розпалять [німці] мартен?.. Нітилася душа в майстра (Іван Ле, Мої листи, 1945, 216).

3. Те саме, що гнітитися. Богдан нітився своїм становищем єдиного в човні гулящого козака (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 398). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 42 Результат пошуку зображень за запитом "нітитися"