Нікуди

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:05, 17 листопада 2016; L.varchenko (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Нікуди, нар. Некуда. Наставляй ширше, а то, бач. нікуди сипать. Ном. № 4735.
Нікуди.jpg

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980).

НІ́КУДИ, присл. Нема такого місця (куди б можна було піти, дітися, помістити кого-, що-небудь і т. ін.). Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! (Тарас Шевченко, I, 1951, 66); — Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 50).

Аж нікуди — зовсім не хочеться чого-небудь. — Або голова релігійної громади, Макар Волосюта, — дуже йому хочеться, щоб колективи були? Аж нікуди (Іван Микитенко, II, 1957, 521); Нікуди діватися (дітися) див. діватися; По саме нікуди; Далі [й, вже] нікуди — уживаються для вираження крайньої межі в чому-небудь. Вона стріла недалеко від села у вибалку три підводи.., навантажені по саме нікуди хатніми речами (Юрій Яновський, Мир, 1956, 109); Так він коло нього впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди... (Борис Грінченко, I, 1963, 316); — Боже, що вони [діти] тут без мене наробили! — зітхнула Серафима Іванівна. — Такого наробили, що далі й нікуди! — посміхнувся секретар (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 85).

НІКУ́ДИ, присл. Ні в яке місце, ні в якому напрямку. — На світі всячину я знаю, хоть нікуди і не ходжу (Іван Котляревський, I, 1952, 116); Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою. Ні разу на своїм віку нікуди він не поспішав (Олександр Довженко, I, 1958, 71).

Нікуди не годиться (не годна) — хто-, що-небудь дуже поганий (погане), непридатний (непридатне) для чогось. — Стара вже баба в тебе, дитино, стара. Нікуди не годиться, дочко. Спина болить (Андрій Головко, I, 1957, 270); вона [драма] нікуди не годна (Панас Мирний, V, 1955, 346).

Див. також

uk.wikipedia.org

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 423. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 423.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua