Нута
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:37, 29 листопада 2014; Predator (обговорення • внесок)
Публічний електронний словник української мови
НУ́ТА, и, ж., діал. Нота, мелодія. З кождою строфою, з кождою нутою Слабшає відгомін твій… Пісне, напоєна горем-отрутою, Час тобі вже на спокій (Фр., XI, 1952, 48).
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 456.
