Норець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Норець, -рця́, м. 1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився. Чуб. II. 17. 2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НОРЕ́ЦЬ, рця, чол.

1. Водоплавний птах родини качиних, що має на задньому пальці широку шкірясту лопать і їжу добуває, пірнаючи. Там норець (Пірни́коза, як кажуть наші діти) То білими виблискує, грудьми, То щезне у воді, лиш розійдуться Круги широкі (Максим Рильський, I, 1960, 248); Деякі породи норців мандрують по воді. Пливуть собі з річки в річку, до самого моря. А там декотрі з них зимують біля берегів та островів Каспійського моря (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 94).

2. заст. Водолаз. Норець в глибокі [глибини] поринає кипучі І з моря виносить він перла блискучі (Борис Грінченко, I, 1963, 126); Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він [корабель] там зачепився (Словник Грінченка).

Ілюстрації

2.jpg 7.jpg Vodolaz.jpg Vodolaz-svarshchik.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання