Ниць

І. Ниць, нар. Ниць, ничкомъ. Він так ниць і гепнувся. Мнж. 131.

ІІ. Ниць, -ці, ж. = Нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці. Ном. № 145 (стр. 295).

Сучасні словники

НИЦЬ, присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям вниз; на животі; протилежне горілиць. Карній нічого не чув і лежав, упавши обличчям ниць на стіл, мов мертвий (Борис Грінченко, I, 1963, 428); Ниць лежить в тіні акацій Оленчук, поклавши голову на руки (Олесь Гончар, II, 1959, 278); Хочеться впасти ниць і ридати від злоби, від свідомості непоправного лиха (Іван Ле, Мої листи, 1945, 197); * Образно. В попелі згарищ лежала ниць колись така весела і гомінка вулиця Свердлова (Натан Рибак, Час, 1960, 232); Словник української мови

Ілюстрації