Відмінності між версіями «Ненечка»

Поточна версія на 20:58, 3 листопада 2018

Ненечка, -ки, ж. Ум. отъ неня.

1. Пестл. до неня 1. Ненечка її Амата В душі своїй була строката, Не всякий їй любився зять (Іван Котляревський, I, 1952, 165); [Русалка:] Дивіться, он той, що там блукає, такий як батько еаш, що вас покинув, що вашу ненечку занапастив (Леся Українка, III, 1952, 218); * Образно. Заридав.. На могилі дух: — Україно, ненечко, Доки ж твоїх мук? (Іван Франко, XIII, 1954, 163).

2. У знач. виг. уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін. На ввесь гай гукать зачав [Вовк]: — Ой, ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 23).

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 343.

Зображення

Балада про неньку

Проводжала рідна ненька

Синочка і доньку,

Виряджала соколяток

В дальню сторононьку.

Здійнялися й полетіли

За синії хмари,

Захищати Батьківщину

Від злої навали.

Виглядає матусенька –

Не злічити кроків,

А минуло вже з тих пір –

Більш, як шістдесят років.

Поверни, лебідонько,

До рідної неньки!

Повертайся, соколику,

Додому хутенько.

Позлітались лебідоньки,

Сіли на подвір'я,

Та голосить рідна мати:

«Ой, не теє пір'я».

Позлітались соколята,

Сіли на криниці,

Та голосить рідна ненька –

Не чорні очиці…

Нема уже матусеньки,

Заросло подвір'я.

Прилітають лебідоньки

Почисти пір'я.

Прилітають соколята

З-за синьої хмари,

Щоб навіки поєднатись

З лебідками в пари.

Щоб ніколи їхні неньки

Сліз не проливали,

А дорослі і маленькі

Повік пам’ятали :

Що з лебідок виростають

Прекраснії діти –

Ті, що сіють на подвір’ях

Материнські квіти.

    Слободенюк Яна

Цікаві посилання

http://blog.i.ua/user/3238873/1746940/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F)

Зовнішні посилання