Відмінності між версіями «Ненечка»
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 343. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 343. | ||
| − | == | + | == Зображення == |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | [[Файл:2fbsdhzxlmld-meri-poppins.jpg|210px]] | |
| − | == | + | [[Файл:Hello_html_m49c19002.jpg|210px]] |
| + | |||
| + | [[Файл:Nyanya-k-rebenku-3-5-goda-photo-23a5.jpg|210px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Балада про неньку== | ||
| + | |||
| + | Проводжала рідна ненька | ||
| + | Синочка і доньку, | ||
| + | Виряджала соколяток | ||
| + | В дальню сторононьку. | ||
| + | Здійнялися й полетіли | ||
| + | За синії хмари, | ||
| + | Захищати Батьківщину | ||
| + | Від злої навали. | ||
| + | Виглядає матусенька – | ||
| + | Не злічити кроків, | ||
| + | А минуло вже з тих пір – | ||
| + | Більш, як шістдесят років. | ||
| + | Поверни, лебідонько, | ||
| + | До рідної неньки! | ||
| + | Повертайся, соколику, | ||
| + | Додому хутенько. | ||
| + | Позлітались лебідоньки, | ||
| + | Сіли на подвір'я, | ||
| + | Та голосить рідна мати: | ||
| + | «Ой, не теє пір'я». | ||
| + | Позлітались соколята, | ||
| + | Сіли на криниці, | ||
| + | Та голосить рідна ненька – | ||
| + | Не чорні очиці… | ||
| + | Нема уже матусеньки, | ||
| + | Заросло подвір'я. | ||
| + | Прилітають лебідоньки | ||
| + | Почисти пір'я. | ||
| + | Прилітають соколята | ||
| + | З-за синьої хмари, | ||
| + | Щоб навіки поєднатись | ||
| + | З лебідками в пари. | ||
| + | Щоб ніколи їхні неньки | ||
| + | Сліз не проливали, | ||
| + | А дорослі і маленькі | ||
| + | Повік пам’ятали : | ||
| + | Що з лебідок виростають | ||
| + | Прекраснії діти – | ||
| + | Ті, що сіють на подвір’ях | ||
| + | Материнські квіти. | ||
| + | |||
| + | Слободенюк Яна | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві посилання== | ||
| + | |||
| + | http://blog.i.ua/user/3238873/1746940/ | ||
| + | |||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0_(%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F) | ||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 20:57, 3 листопада 2018
Ненечка, -ки, ж. Ум. отъ неня.
1. Пестл. до неня 1. Ненечка її Амата В душі своїй була строката, Не всякий їй любився зять (Іван Котляревський, I, 1952, 165); [Русалка:] Дивіться, он той, що там блукає, такий як батько еаш, що вас покинув, що вашу ненечку занапастив (Леся Українка, III, 1952, 218); * Образно. Заридав.. На могилі дух: — Україно, ненечко, Доки ж твоїх мук? (Іван Франко, XIII, 1954, 163).
2. У знач. виг. уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін. На ввесь гай гукать зачав [Вовк]: — Ой, ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 23).
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 343.
Зображення
Балада про неньку
Проводжала рідна ненька Синочка і доньку, Виряджала соколяток В дальню сторононьку. Здійнялися й полетіли За синії хмари, Захищати Батьківщину Від злої навали. Виглядає матусенька – Не злічити кроків, А минуло вже з тих пір – Більш, як шістдесят років. Поверни, лебідонько, До рідної неньки! Повертайся, соколику, Додому хутенько. Позлітались лебідоньки, Сіли на подвір'я, Та голосить рідна мати: «Ой, не теє пір'я». Позлітались соколята, Сіли на криниці, Та голосить рідна ненька – Не чорні очиці… Нема уже матусеньки, Заросло подвір'я. Прилітають лебідоньки Почисти пір'я. Прилітають соколята З-за синьої хмари, Щоб навіки поєднатись З лебідками в пари. Щоб ніколи їхні неньки Сліз не проливали, А дорослі і маленькі Повік пам’ятали : Що з лебідок виростають Прекраснії діти – Ті, що сіють на подвір’ях Материнські квіти.
Слободенюк Яна
Цікаві посилання
http://blog.i.ua/user/3238873/1746940/
