Неборак

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б.Д Грінченка

Неборак, -ка, неборака, -ки, м. Бѣдняга. Ти, козаченебораче, тяжко зажурився. Нп.

Українсько-російський словник

НЕБОРАК = неборака бедняга (м. и ж.), бедняжка (м. и ж.), горемыка (м. и ж.)

Публічний електронний словник української мови

НЕБОРА́К, а, ч., розм. Людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття. Насилу сотника збудили Та розказали: так і так! Перехрестився неборак, Коня найкращого сідлає І скаче в Київ (Шевч., II, 1963, 200); Ось шляхом проходять два чоловіки, на заробітки, видно, сунуть, небораки, бо великі торби у їх за спиною, коси на плечах (Мирний, IV, 1955, 206); Проходили весни, літа, а ходак В село не вертався, Пропав неборак (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 8).


Джерела та література

1.Словник Бориса Грінченка

2.Словопедія

3.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 250.

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31971-neborak.html

http://slovopedia.org.ua/47/53405/326875.html

http://ukrlit.org/slovnyk/неборак