Небога
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:58, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Небога, -ги, ж. 1) Племянница. Була в мене небога, при мені вона й зросла, бо сиротою осталася змалку. МВ. II. 19. 2) Бѣдняжка. Була колись Гандзя, каліка небога. Шевч. 138. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Нп. 3) Голубушка, милая. Ой поклонітесь дівчині небозі, а що мені добре в далекій дорозі. Нп. Скарай мене, Боже, на гладкій дорозі, коли я помислю об другій небозі. Нп. Ум. Небіжка.
