Відмінності між версіями «Натхнення»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 17 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 8: Рядок 8:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
  
'''''Натхнення '''''1) - стан творчого піднесення,приплив творчих сил.
+
'''''Натхнення ''''' - стан творчого піднесення,приплив творчих сил.
  
 
Тлумачення:  
 
Тлумачення:  
Рядок 15: Рядок 15:
  
  
<b><i>Фонетичний запис</i></b>: <nowiki>[</nowiki>абéтка], ''д.''і'' м.''<nowiki> [</nowiki>абéц´:і]
 
  
<b><i>Морфологічний запис:</i></b> абетк-а
 
 
<b><i>Словотворення:</i></b> абетка→абетковий
 
 
<b><i>Синоніми:</i></b> алфавíт, áзбука
 
 
<b><i>Російською мовою:</i></b> [[азбука]], -ки, ''ж.;'' алфавіт, -та, ''м.''<nowiki>[1;7].</nowiki>
 
 
<b><i>Етимологія слова:</i></b> Власне українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (а, бе), очевидно, під впливом назв ''[[азбука]]'', ''альфабет'' і польськ. ''аbecadlo'' (від вимови перших трьох букв ''а, be, ce'')
 
 
'''''Абетковий вірш''''' – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці ''(Літературознавчий словник-довідник).''
 
 
'''''Алфавіт''', ''або'' '''[[азбука]]''''' '''''(абетка)''''' – це букви, які розміщені в певному порядку ''(Словник мовознавчих термінів).''
 
  
  
Рядок 36: Рядок 22:
 
<hr>
 
<hr>
  
У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, [[азбука]], ще є й четверта, застаріла, - альфабет.<br>
+
У  стані натхнення одночасно приводяться в дію всі сфери психіки. Спостерігається особлива ясність свідомості, висока продуктивність мислення і творчої фантазії, наплив почуттів і виняткова зосередженість уваги на об’єкті творчості.
Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – <i><b>а, бе</b></i> під впливом інших букв – [[азбука]], альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери <b><i>а, бе, це</i></b>).<br>
+
 
Слово [[азбука]] утворене за зразком слів із закінченням на <i><b>–а</b></i>, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися <b><i>аз «я»</i></b> і <b><i>буки «буква»</i></b>.<br>
+
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <b><i>алеф</i></b> зробили <b><i>альфа</i></b>, а з <b><i>бет</i></b> – <b><i>бета</i></b>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <b><i>альфабет</i></b>…<br>
+
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.
+
<br>
+
<div align="right">(А.П.Коваль)</div>
+
  
<h3><div align="center">'''Особливості слововживання'''</div></h3>
 
<div align="center">''Азбучний-абетковий-алфавітний''</div>
 
<hr>
 
азбучна (абеткова) істина<br>
 
азбучне (абеткове) поняття<br>
 
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку<br>
 
абетковий (алфавітний) порядок<br>
 
алфавітна система<br>
 
алфавітне письмо<br>
 
алфавітний покажчик<br>
 
алфавітний список<br>
 
укладений за алфавітним принципом<br>
 
 
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
 
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
# Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
+
# Словарь української мови - українсько-російський словник, виданий 1907–1909 у Києві в 4 томах. Його зібрала редакція журналу «Кіевская старина», упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко. С. 437.
# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
+
# Великий Тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво «Перун» 1991-2001.С- 434.
# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. 5-7 с.
+
# Український педагогічний словник Київ. Либідь 1997, Автор: Семен Гончаренко, Міжнародний фонд «Відродження».
 +
# Тлумачний словник укр.мови за ред. Д.Г. Грінчишина- 3-тє вид. перероб. і доповн.-К. Освіта 1999-302с.
 +
# Великий тлумачний словник української мови (з дод. і доп.)/ Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел.-К.; Ірпінь : ВТФ «Перун»,2005.- С- 220.
 +
# Етимологічний словник української мови : У 7 т. / Редкол. О.С. Мельничук(гол.ред.) та ін.- К.: Наук. Думка, 1983.-Т. 4: Н-П / Уклад. : Р.В.Болдирєв та ін.; Ред. Тому: В.Т. Коломієць,В.Г. Скляренко.-2003-С-25.
 +
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 365, 221.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Натхнення1.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Натхнення2.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Натхнення3.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Нахнення4.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2911091.jpg|x200px]]
+
 
|}
 
|}
  
Рядок 75: Рядок 47:
 
<div align="right"></div>
 
<div align="right"></div>
  
==Див. також==
+
==Інтернет-джерела==
*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка в "Тлумачному словнику онлайн"].
+
*:-и, ж.
+
<ol>
+
<li>Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]].
+
За абе́ткою — в алфавітному порядку.
+
  
<li>Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
+
*http://uktdic.appspot.com
</ol>
+
*[http://sum.in.ua/s/abetka "Академічний тлумачний словник" ]
+
АБЕТКА, и, ж.
+
 
+
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]]. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45). <br>
+
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).
+
 
+
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).
+
 
+
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.
+
 
+
==Інтернет-джерела==
+
  
*[http://ababahalamaha.com.ua/uk/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА ], "Абетка" у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
+
*http://www.hohlopedia.org.ua
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка], матеріали з сайту Вікіпедія
+
  
*[http://abetka.ukrlife.org/abetki.html abetka.ukrlife.org] - Абетки
 
*[http://www.youtube.com/watch?v=I6JcklaDLsw  Абетка малятко] - відео на YouTube<br>
 
<div align="right">--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)</div>
 
 
  
[[Категорія:Аб]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:На]]

Поточна версія на 18:56, 27 листопада 2013

Натхнення - надхнення.


«Словарь української мови»

Натхнення , сер. Стан людини, що характеризується піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів. Романик знову ковтнув води, ніби цілющого трунку, від якого на нього повинно зійти натхнення (Ірина Вільде, Сестри., 1958, 465); На співбесідника дивилися глибокі, карі, допитливі очі, сповнені внутрішнього вогню й натхнення (Олекса Десняк, Десну., 1949, 236).

Сучасні словники

Натхнення - стан творчого піднесення,приплив творчих сил.

Тлумачення:

Натхнення – «збуджувати натхнення»- запозичення з польської мови; natсh-nac утворені з префікса na- і основи дієслова tсhnac, що продовжує давнішу форму «дихнути», форми «надихати», надихнути, надих утв. як власне українські варіанти – кальки до запозичених форм.




Це цікаво знати!


У стані натхнення одночасно приводяться в дію всі сфери психіки. Спостерігається особлива ясність свідомості, висока продуктивність мислення і творчої фантазії, наплив почуттів і виняткова зосередженість уваги на об’єкті творчості.


Рекомендовані джерела


  1. Словарь української мови - українсько-російський словник, виданий 1907–1909 у Києві в 4 томах. Його зібрала редакція журналу «Кіевская старина», упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко. С. 437.
  2. Великий Тлумачний словник сучасної української мови. Видавництво «Перун» 1991-2001.С- 434.
  3. Український педагогічний словник Київ. Либідь 1997, Автор: Семен Гончаренко, Міжнародний фонд «Відродження».
  4. Тлумачний словник укр.мови за ред. Д.Г. Грінчишина- 3-тє вид. перероб. і доповн.-К. Освіта 1999-302с.
  5. Великий тлумачний словник української мови (з дод. і доп.)/ Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел.-К.; Ірпінь : ВТФ «Перун»,2005.- С- 220.
  6. Етимологічний словник української мови : У 7 т. / Редкол. О.С. Мельничук(гол.ред.) та ін.- К.: Наук. Думка, 1983.-Т. 4: Н-П / Уклад. : Р.В.Болдирєв та ін.; Ред. Тому: В.Т. Коломієць,В.Г. Скляренко.-2003-С-25.
  7. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 365, 221.

Ілюстрації

Натхнення1.jpg Натхнення2.jpg Натхнення3.jpg Нахнення4.jpg


Інтернет-джерела