Відмінності між версіями «Наряд»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎«Словарь української мови»)
 
(не показано 22 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
==«Словарь української мови»==
 
==«Словарь української мови»==
−
 
−
'''Наряд,''', ч.[[Наряд]]. Завдання, розпорядження про виконання якої-небудь роботи. Увечері вчорашнього дня дав Оксен наряд — возити із.. лісу дерево на будівництво колгоспної конюшні(Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 241);
 
−
//  Письмове розпорядження про виконання якої-небудь роботи. Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (Олесь Донченко, VI, 1957, 161);
 
−
//  Розподіляння, роздавання завдань, розпоряджень про виконання якої-небудь роботи. Коли Смоливус піднявся на відкатний двір, побачив, що наряд закінчився й почався спуск робітників у шахту (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 64).
 
−
 
−
==Сучасні словники==
 
  
 
<b>Наряд</b>, - I -у, ч. 1) Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). || перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів.
 
<b>Наряд</b>, - I -у, ч. 1) Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). || перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів.
Рядок 21: Рядок 15:
 
[ Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — с. 662 Стор. 179 ].
 
[ Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — с. 662 Стор. 179 ].
  
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
'''Наря́д,''''' завдання, розпорядження про виконання якої-небудь роботи. Увечері вчорашнього дня дав Оксен наряд — возити із.. лісу дерево на будівництво колгоспної конюшні(Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 241);
 +
//  Письмове розпорядження про виконання якої-небудь роботи. Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (Олесь Донченко, VI, 1957, 161);
 +
//  Розподіляння, роздавання завдань, розпоряджень про виконання якої-небудь роботи. Коли Смоливус піднявся на відкатний двір, побачив, що наряд закінчився й почався спуск робітників у шахту (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 64).
  
  
 
<h3><center>Це цікаво знати!</center></h3>
 
<h3><center>Це цікаво знати!</center></h3>
 
<hr>
 
<hr>
−
 
−
Наряд 2, у, чол.
 
−
 
−
 
  
 
1. Документ, розпорядження про видачу або відправку яких-небудь товарів, матеріалів і т. ін. Оформивши наряд, сугакліївці навантажили машину і незабаром виїхали з двору цукрозаводу (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 125); Вийшовши з райкому, одразу кинулися [голова сільради і голова колгоспу] до райспоживспілки і таки висварили.. наряд на бензин і автол (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 261).
 
1. Документ, розпорядження про видачу або відправку яких-небудь товарів, матеріалів і т. ін. Оформивши наряд, сугакліївці навантажили машину і незабаром виїхали з двору цукрозаводу (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 125); Вийшовши з райкому, одразу кинулися [голова сільради і голова колгоспу] до райспоживспілки і таки висварили.. наряд на бензин і автол (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 261).
Рядок 37: Рядок 32:
 
3. Група військовослужбовців, підрозділ, який виконує військові обов'язки за особливим призначенням. Наряд виїхав на конях, посилено озброєний, як це й завжди велося в частині (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 35); Під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265).
 
3. Група військовослужбовців, підрозділ, який виконує військові обов'язки за особливим призначенням. Наряд виїхав на конях, посилено озброєний, як це й завжди велося в частині (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 35); Під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265).
  
−
[ Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. —с. 662  Стор. 180 ].
+
 
  
  
 
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
 
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
−
# Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
+
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — с. 662 Стор. 179 .
−
# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
+
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. —с. 662  Стор. 180 .
−
# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
+
# Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 52: Рядок 47:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наряд3.gif|x200px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наряд3.gif|x200px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наряд4.gif|x200px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наряд4.gif|x200px]]
 +
|}
  
 +
==Інтернет-джерела==
  
 +
*http://uktdic.appspot.com
  
 +
*http://www.hohlopedia.org.ua
  
 +
  
−
<div align="right"></div>
 
−
 
−
==Див. також==
 
−
*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка в "Тлумачному словнику онлайн"].
 
−
*:-и, ж.
 
−
<ol>
 
−
<li>Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]].
 
−
За абе́ткою — в алфавітному порядку.
 
−
 
−
<li>Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
 
−
</ol>
 
−
*[http://sum.in.ua/s/abetka "Академічний тлумачний словник" ]
 
−
АБЕТКА, и, ж.
 
−
 
−
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]]. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45). <br>
 
−
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).
 
−
 
−
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).
 
−
 
−
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.
 
−
 
−
==Інтернет-джерела==
 
−
 
−
*[http://ababahalamaha.com.ua/uk/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА ], "Абетка" у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
 
−
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка], матеріали з сайту Вікіпедія
 
−
 
−
*[http://abetka.ukrlife.org/abetki.html abetka.ukrlife.org] - Абетки
 
−
*[http://www.youtube.com/watch?v=I6JcklaDLsw  Абетка малятко] - відео на YouTube<br>
 
−
<div align="right">--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)</div>
 
−
 
  
−
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]

Поточна версія на 12:36, 3 грудня 2013

Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Чуб. V. 720. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. Грин. III. 207.

2) Сбруя. Ой у саді, соді, садівинограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. Ум. Нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, не дасть тобі нарядоньку поносити. МУЕ. III. 131.

«Словарь української мови»

Наряд, - I -у, ч. 1) Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). || перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів.

Тлумачення:

1. Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). А Василь ходить по вулиці, поблискуючи своїми гудзями, щоб люди бачили, який він у новому панському наряді(Панас Мирний, IV, 1955, 80); — І охота ж вам [дівчатам] було ото наряди в клунках перти, — дивувався Нестір (Олесь Гончар, I, 1959, 40); // перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів. Качури у весільному наряді мають голову чорного кольору з блискучим зеленуватим полиском (Птахівництво, 1955, 37); Ось летить сніжок хрещатий, В'ється, крутиться й ляга, У наряд у волохатий Чорну землю одяга (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 209).

2. заст. Збруя. Товаришу, пане-брате, Вволи як мою волю; Веди коня у наряді Да за тілом за мною (Павло Чубинський, V, 1874, 1045). [ Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — с. 662 Стор. 179 ].

Сучасні словники

Наря́д, завдання, розпорядження про виконання якої-небудь роботи. Увечері вчорашнього дня дав Оксен наряд — возити із.. лісу дерево на будівництво колгоспної конюшні(Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 241); // Письмове розпорядження про виконання якої-небудь роботи. Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (Олесь Донченко, VI, 1957, 161); // Розподіляння, роздавання завдань, розпоряджень про виконання якої-небудь роботи. Коли Смоливус піднявся на відкатний двір, побачив, що наряд закінчився й почався спуск робітників у шахту (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 64).


Це цікаво знати!

1. Документ, розпорядження про видачу або відправку яких-небудь товарів, матеріалів і т. ін. Оформивши наряд, сугакліївці навантажили машину і незабаром виїхали з двору цукрозаводу (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 125); Вийшовши з райкому, одразу кинулися [голова сільради і голова колгоспу] до райспоживспілки і таки висварили.. наряд на бензин і автол (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 261).

2. Виконання певних обов'язків (перев. військових) за особливим дорученням. Після добового наряду по гарнізону наш окремий взвод пішої полкової розвідки повернувся з міста (Іван Багмут, Записки.., 1961, 6); Солдати, призначені в наряд для нічного патрулювання по місту, вишикувалися на плацу в дворі комендатури (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 29); Не завітавши і додому, пішов [Єгор] до шахти, у наряд (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 196). Наряд поза чергою; Позачерговий наряд — міра дисциплінарного покарання. От коли б Микола Леонідович дав йому просто наряд поза чергою. Але ні! (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 10); За ці «жарти» Льоня не раз діставав від конфліктної комісії [комуни] догани, позачергові наряди, сидів на гауптвахті(Іван Микитенко, II, 1957, 476).

3. Група військовослужбовців, підрозділ, який виконує військові обов'язки за особливим призначенням. Наряд виїхав на конях, посилено озброєний, як це й завжди велося в частині (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 35); Під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265).



Рекомендовані джерела

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — с. 662 Стор. 179 .
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. —с. 662 Стор. 180 .
  3. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).

Ілюстрації

Наряд1.gif Наряд2.gif Наряд3.gif Наряд4.gif

Інтернет-джерела

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Наряд&oldid=98807