Відмінності між версіями «Наряд»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Сучасні словники)
 
(не показано 42 проміжні версії 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Наря́д, -ду, '''''м. ''1) Нарядъ, убранство. ''Я їй дорогі наряди справила. ''Чуб. V. 720. ''Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. ''Грин. III. 207. 2) Сбруя. ''Ой у саді, соді, садівинограді, стояв кінь вороний у наряді. ''Мет. 98. Ум. '''Нарядонько. '''''Як удасться твій миленький та ревнивий, не дасть тобі нарядоньку поносити. ''МУЕ. III. 131.  
+
'''Наря́д, -ду, '''''м. ''1) Нарядъ, убранство. ''Я їй дорогі наряди справила. ''Чуб. V. 720. ''Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. ''Грин. III. 207.
 +
 
 +
2) Сбруя. ''Ой у саді, соді, садівинограді, стояв кінь вороний у наряді. ''Мет. 98. Ум. '''Нарядонько. '''''Як удасться твій миленький та ревнивий, не дасть тобі нарядоньку поносити. ''МУЕ. III. 131.  
  
 
==«Словарь української мови»==
 
==«Словарь української мови»==
  
−
'''Абе́тка, ки''', ж.[[Азбука]]. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук М. 1861. Ум. '''Абеточка'''.
+
<b>Наряд</b>, - I -у, ч. 1) Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). || перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів.
−
 
+
−
==Сучасні словники==
+
−
 
+
−
<b>Абéтка</b>, -ки; ''д. і м.'' – тці; ''р.мн. ''–ток; ''ор.'' –кою, ''ж'' <nowiki>[</nowiki>від вимови перших трьох букв a,be,ce; ''польськ.'' abecadlo].
+
  
 
Тлумачення:  
 
Тлумачення:  
  
−
 
−
Наряд 1, у, чол.
 
 
1. Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). А Василь ходить по вулиці, поблискуючи своїми гудзями, щоб люди бачили, який він у новому панському наряді(Панас Мирний, IV, 1955, 80); — І охота ж вам [дівчатам] було ото наряди в клунках перти, — дивувався Нестір (Олесь Гончар, I, 1959, 40);  
 
1. Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). А Василь ходить по вулиці, поблискуючи своїми гудзями, щоб люди бачили, який він у новому панському наряді(Панас Мирний, IV, 1955, 80); — І охота ж вам [дівчатам] було ото наряди в клунках перти, — дивувався Нестір (Олесь Гончар, I, 1959, 40);  
 
//  перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів. Качури у весільному наряді мають голову чорного кольору з блискучим зеленуватим полиском (Птахівництво, 1955, 37); Ось летить сніжок хрещатий, В'ється, крутиться й ляга, У наряд у волохатий Чорну землю одяга (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 209).
 
//  перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів. Качури у весільному наряді мають голову чорного кольору з блискучим зеленуватим полиском (Птахівництво, 1955, 37); Ось летить сніжок хрещатий, В'ється, крутиться й ляга, У наряд у волохатий Чорну землю одяга (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 209).
 +
 
2. заст. Збруя. Товаришу, пане-брате, Вволи як мою волю; Веди коня у наряді Да за тілом за мною (Павло Чубинський, V, 1874, 1045).
 
2. заст. Збруя. Товаришу, пане-брате, Вволи як мою волю; Веди коня у наряді Да за тілом за мною (Павло Чубинський, V, 1874, 1045).
 
[ Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — с. 662 Стор. 179 ].
 
[ Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — с. 662 Стор. 179 ].
  
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
'''Наря́д,''''' завдання, розпорядження про виконання якої-небудь роботи. Увечері вчорашнього дня дав Оксен наряд — возити із.. лісу дерево на будівництво колгоспної конюшні(Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 241);
 +
//  Письмове розпорядження про виконання якої-небудь роботи. Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (Олесь Донченко, VI, 1957, 161);
 +
//  Розподіляння, роздавання завдань, розпоряджень про виконання якої-небудь роботи. Коли Смоливус піднявся на відкатний двір, побачив, що наряд закінчився й почався спуск робітників у шахту (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 64).
  
  
Рядок 23: Рядок 25:
 
<hr>
 
<hr>
  
−
У сучасній українській мові є аж три назви одного добре знайомого вам поняття: абетка, алфавіт, [[азбука]], ще є й четверта, застаріла, - альфабет.<br>
+
1. Документ, розпорядження про видачу або відправку яких-небудь товарів, матеріалів і т. ін. Оформивши наряд, сугакліївці навантажили машину і незабаром виїхали з двору цукрозаводу (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 125); Вийшовши з райкому, одразу кинулися [голова сільради і голова колгоспу] до райспоживспілки і таки висварили.. наряд на бензин і автол (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 261).
−
Абетка – це власне українська назваазбуки, створена за вимовою перших двох літер алфавіту – <i><b>а, бе</b></i> під впливом інших букв – [[азбука]], альфабет, аbecadlo – абецадло (у поляків перші три літери <b><i>а, бе, це</i></b>).<br>
+
 
−
Слово [[азбука]]  утворене за зразком слів із закінченням на <i><b>–а</b></i>, запозичених із старослов’янської мови, де перші дві літери звалися <b><i>аз «я»</i></b> і <b><i>буки «буква»</i></b>.<br>
+
2. Виконання певних обов'язків (перев. військових) за особливим дорученням. Після добового наряду по гарнізону наш окремий взвод пішої полкової розвідки повернувся з міста (Іван Багмут, Записки.., 1961, 6); Солдати, призначені в наряд для нічного патрулювання по місту, вишикувалися на плацу в дворі комендатури (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 29); Не завітавши і додому, пішов [Єгор] до шахти, у наряд (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 196).  
−
Коли греки переймали у фінікійців абетку, то взяли у них і назви перших двох літер, хоч і не знали значення запозичуваних ними слів. Їх дещо змінили, пристосувавши до своєї вимови: з <b><i>алеф</i></b> зробили <b><i>альфа</i></b>, а з <b><i>бет</i></b> – <b><i>бета</i></b>. Тепер зрозуміло, звідки взялася застаріла українська назва абетки <b><i>альфабет</i></b>…<br>
+
Наряд поза чергою; Позачерговий наряд — міра дисциплінарного покарання. От коли б Микола Леонідович дав йому просто наряд поза чергою. Але ні! (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 10); За ці «жарти» Льоня не раз діставав від конфліктної комісії [комуни] догани, позачергові наряди, сидів на гауптвахті(Іван Микитенко, II, 1957, 476).
−
Залишилося з’ясувати, звідки взялися два дуже близьких за звучанням, та все ж не однакових, слова: <b><i>альфабет</i></b> і <b><i>алфавіт</i></b>. Виявляється, що звук, позначуваний літерою <b><i>бета</i></b>, у греків вимовляється неоднаково, і слово <b><i>алфавіт</i></b> відтворює саме пізньогрецьку вимову.
+
 
−
<br>
+
3. Група військовослужбовців, підрозділ, який виконує військові обов'язки за особливим призначенням. Наряд виїхав на конях, посилено озброєний, як це й завжди велося в частині (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 35); Під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265).
−
<div align="right">(А.П.Коваль)</div>
+
 
 +
 
 +
 
  
−
<h3><div align="center">'''Особливості слововживання'''</div></h3>
 
−
<div align="center">''Азбучний-абетковий-алфавітний''</div>
 
−
<hr>
 
−
азбучна (абеткова) істина<br>
 
−
азбучне (абеткове) поняття<br>
 
−
в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку<br>
 
−
абетковий (алфавітний) порядок<br>
 
−
алфавітна система<br>
 
−
алфавітне письмо<br>
 
−
алфавітний покажчик<br>
 
−
алфавітний список<br>
 
−
укладений за алфавітним принципом<br>
 
 
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
 
<h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr>
−
# Дорошенко Т.С. Великий комплексний словник української мови. – Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 768 с.# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
+
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — с. 662 Стор. 179 .
−
# Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови. – Х.: Торсінг плюс, 2009. – 768 с.
+
# Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. —с. 662  Стор. 180 .
−
# Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч.посібн. – 2-ге, вид. виправл. і доп./ С.В.Шевчук, Т.М.Лобода. – К.: Арій, 2008. – 5-7 с.
+
# Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наряд1.gif|x200px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наряд2.gif|x200px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наряд3.gif|x200px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Наряд4.gif|x200px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2911091.jpg|x200px]]
+
 
|}
 
|}
  
 +
==Інтернет-джерела==
  
 +
*http://uktdic.appspot.com
  
−
<div align="right"></div>
+
*http://www.hohlopedia.org.ua
−
 
+
−
==Див. також==
+
−
*[http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка в "Тлумачному словнику онлайн"].
+
−
*:-и, ж.
+
−
<ol>
+
−
<li>Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]].
+
−
За абе́ткою — в алфавітному порядку.
+
−
 
+
−
<li>Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
+
−
</ol>
+
−
*[http://sum.in.ua/s/abetka "Академічний тлумачний словник" ]
+
−
АБЕТКА, и, ж.
+
−
 
+
−
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, [[азбука]]. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45). <br>
+
−
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).
+
−
 
+
−
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).
+
−
 
+
−
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.
+
−
 
+
−
==Інтернет-джерела==
+
−
 
+
−
*[http://ababahalamaha.com.ua/uk/%D0%90%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0  А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА ], "Абетка" у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
+
−
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0 Абетка], матеріали з сайту Вікіпедія
+
  
−
*[http://abetka.ukrlife.org/abetki.html abetka.ukrlife.org] - Абетки
 
−
*[http://www.youtube.com/watch?v=I6JcklaDLsw  Абетка малятко] - відео на YouTube<br>
 
−
<div align="right">--[[Користувач:StudentSun|Володимир]] 14:27, 25 жовтня 2012 (EEST)</div>
 
 
   
 
   
  
  
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]

Поточна версія на 12:36, 3 грудня 2013

Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Чуб. V. 720. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. Грин. III. 207.

2) Сбруя. Ой у саді, соді, садівинограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. Ум. Нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, не дасть тобі нарядоньку поносити. МУЕ. III. 131.

«Словарь української мови»

Наряд, - I -у, ч. 1) Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). || перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів.

Тлумачення:

1. Те, у що наряджаються; одяг (перев. святковий, гарний). А Василь ходить по вулиці, поблискуючи своїми гудзями, щоб люди бачили, який він у новому панському наряді(Панас Мирний, IV, 1955, 80); — І охота ж вам [дівчатам] було ото наряди в клунках перти, — дивувався Нестір (Олесь Гончар, I, 1959, 40); // перен. Зовнішнє покриття тварин, неживих предметів. Качури у весільному наряді мають голову чорного кольору з блискучим зеленуватим полиском (Птахівництво, 1955, 37); Ось летить сніжок хрещатий, В'ється, крутиться й ляга, У наряд у волохатий Чорну землю одяга (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 209).

2. заст. Збруя. Товаришу, пане-брате, Вволи як мою волю; Веди коня у наряді Да за тілом за мною (Павло Чубинський, V, 1874, 1045). [ Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — с. 662 Стор. 179 ].

Сучасні словники

Наря́д, завдання, розпорядження про виконання якої-небудь роботи. Увечері вчорашнього дня дав Оксен наряд — возити із.. лісу дерево на будівництво колгоспної конюшні(Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 241); // Письмове розпорядження про виконання якої-небудь роботи. Майстер, схилившись на рипучий стіл, підписував наряди (Олесь Донченко, VI, 1957, 161); // Розподіляння, роздавання завдань, розпоряджень про виконання якої-небудь роботи. Коли Смоливус піднявся на відкатний двір, побачив, що наряд закінчився й почався спуск робітників у шахту (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 64).


Це цікаво знати!

1. Документ, розпорядження про видачу або відправку яких-небудь товарів, матеріалів і т. ін. Оформивши наряд, сугакліївці навантажили машину і незабаром виїхали з двору цукрозаводу (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 125); Вийшовши з райкому, одразу кинулися [голова сільради і голова колгоспу] до райспоживспілки і таки висварили.. наряд на бензин і автол (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 261).

2. Виконання певних обов'язків (перев. військових) за особливим дорученням. Після добового наряду по гарнізону наш окремий взвод пішої полкової розвідки повернувся з міста (Іван Багмут, Записки.., 1961, 6); Солдати, призначені в наряд для нічного патрулювання по місту, вишикувалися на плацу в дворі комендатури (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 29); Не завітавши і додому, пішов [Єгор] до шахти, у наряд (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 196). Наряд поза чергою; Позачерговий наряд — міра дисциплінарного покарання. От коли б Микола Леонідович дав йому просто наряд поза чергою. Але ні! (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 10); За ці «жарти» Льоня не раз діставав від конфліктної комісії [комуни] догани, позачергові наряди, сидів на гауптвахті(Іван Микитенко, II, 1957, 476).

3. Група військовослужбовців, підрозділ, який виконує військові обов'язки за особливим призначенням. Наряд виїхав на конях, посилено озброєний, як це й завжди велося в частині (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 35); Під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265).



Рекомендовані джерела

  1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — с. 662 Стор. 179 .
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. —с. 662 Стор. 180 .
  3. Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).

Ілюстрації

Наряд1.gif Наряд2.gif Наряд3.gif Наряд4.gif

Інтернет-джерела

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Наряд&oldid=98807