|
|
| Рядок 23: |
Рядок 23: |
| | ==Ілюстрації== | | ==Ілюстрації== |
| | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" |
| − | |- valign="top"
| + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Azbuka.jpg|x200px]]
| + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2261637.jpg|x200px]]
| + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ar abetka.jpg|x200px]]
| + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2870.jpg|x200px]]
| + | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2911091.jpg|x200px]]
| + | |
| − | |}
| + | |
| | | | |
| | | | |
Версія за 16:18, 7 листопада 2013
Наро́д, -ду, м. Народъ.
«Словарь української мови»
Наро́д, -ду, м. Народъ.
Наро д, ж.Народ.
Народъ.
Сучасні словники
Тлумачення:
Народ – роду, м. = народ. Любить бо нарід наш. Єв. Л. VII. 5.
Рекомендовані джерела
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 516.
Ілюстрації
Див. також
- Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука.
За абе́ткою — в алфавітному порядку.
- Книжка для початкового навчання грамоти; буквар.
АБЕТКА, и, ж.
1. Сукупність літер, прийнятих у писемності якої-небудь мови і розміщених у певному усталеному порядку; алфавіт, азбука. Один чи два рази проказала [Настя] за Чумаком абетку і вже на другий день, дивуючись сама з себе, назвала всі літери (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 224); Якою саме була слов'янська абетка, створена Костянтином, ми так і не знаємо, бо жоден пам'ятник тодішньої слов'янської писемності до нас не дійшов (Радянське літературознавство, 5,1958,45).
За абеткою — за порядком літер, прийнятим в абетці (алфавіті). Словник — книга, в якій за абеткою розставлено тисячі, десятки, а то й сотні тисяч слів (Леонід Первомайський, III, 1959, 310).
2. Книжка для початкового навчання грамоти; буквар. Відомий московський спеціаліст по старій книзі О. Г. Морозов приніс сюди «Українську абетку» Г. Нарбута. Ця книга видана в 1917 р. у Петербурзі (Літературна газета, 11.IX 1959, 3).
3. перен. Основні, початкові відомості з якоїсь науки; найпростіші положення, основи чого-небудь. Абетка біології.
Інтернет-джерела
|
