Відмінності між версіями «Намисто»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Намисто, -та, '''''с. ''1) Монисто, ожерелье. ''Куплю тобі намисто та на шиї повішу. ''Мет. 7. '''До...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Намисто, -та, '''''с. ''1) Монисто, ожерелье. ''Куплю тобі намисто та на шиї повішу. ''Мет. 7. '''Добре намисто'''. Монисто изъ красныхъ коралловъ. '''У його багацько намиста на шиї'''. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. '''Намистечко. '''
 
'''Намисто, -та, '''''с. ''1) Монисто, ожерелье. ''Куплю тобі намисто та на шиї повішу. ''Мет. 7. '''Добре намисто'''. Монисто изъ красныхъ коралловъ. '''У його багацько намиста на шиї'''. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. '''Намистечко. '''
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
НАМИ́СТО, а, сер. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Ой надіну я сережки І добре намисто, Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Тарас Шевченко, II, 1953, 128); Дощ по-французьки жіночого роду, і французький поет малює його як дівчину в перловому намисті (Максим Рильський, III, 1956, 131);  * Образно. На вулицях блідне огнів намисто, і ранок злітає, як спів, на місто(Володимир Сосюра, II, 1958, 71);  * У порівняннях. Роси чисті На топольках, як намисто, Самоцвітами горять (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 25).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 128.
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 +
Нами́сто, -та, с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. до́бре нами́сто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у йо́го бага́цько нами́ста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. намистечко.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
НАМИ́СТО, а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Ой надіну я сережки І добре намисто. Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Шевч., II, 1953, 128); Дощ по-французьки жіночого роду, і французький поет малює його як дівчину в перловому намисті(Рильський, III, 1956, 131); *0бразно. На вулицях блідне огнів намисто, і ранок злітає, як спів, на місто (Сос., II, 1958. 71); *У порівн. Роси чисті На топольках, як намисто, Самоцвітами горять (Вирган, В розп. літа, 1959. 25).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 128.
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 +
намисто
 +
-а, с.
 +
Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАМИСТО.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАМИСТО_1.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАМИСТО_2.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: НАМИСТО_3.jpg |x140px]]
 +
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| CkjUK0injOs}}
 +
==Див. також==
 +
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0 НАМИСТИНА]====
 +
====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%BE НАМИСТЕЧКО]====
 +
==Зовнішні посилання==
 +
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 +
Нами́сто, рідко мони́сто, буси — прикраса з перлів, коралів, камінців та ін., яке носять на шиї. Намиста є одною з найдавніших прикрас, відомих з доби палеоліту[1][2]. Зараз їх носять переважно жінки, але історично вони використовувалися як прикраси і чоловіками. Намисто може називатися також за матеріалом — «коралі», «бісері». Один елемент намиста (перл, камінець тощо) називається намисти́на[3] (рідше буси́на)[4].
 +
Слово «намисто» є результатом метатези ранішого «монисто» (прасл. *monisto), яке вважають спорідненим з давн.в-нім. mana («грива», «шия»), menni («намисто»), давн-англ. mene, англ. mane («грива»), санскр. मन्य(«шия», «потилиця») і виводять від пра-і.е. *mono- («потилиця», «шия»)[5][6].
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]

Поточна версія на 20:07, 25 листопада 2017

Намисто, -та, с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. Добре намисто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. У його багацько намиста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. Намистечко.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАМИ́СТО, а, сер. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Ой надіну я сережки І добре намисто, Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Тарас Шевченко, II, 1953, 128); Дощ по-французьки жіночого роду, і французький поет малює його як дівчину в перловому намисті (Максим Рильський, III, 1956, 131); * Образно. На вулицях блідне огнів намисто, і ранок злітає, як спів, на місто(Володимир Сосюра, II, 1958, 71); * У порівняннях. Роси чисті На топольках, як намисто, Самоцвітами горять (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 25). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 128.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Нами́сто, -та, с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. до́бре нами́сто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у йо́го бага́цько нами́ста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. намистечко.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

НАМИ́СТО, а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Ой надіну я сережки І добре намисто. Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Шевч., II, 1953, 128); Дощ по-французьки жіночого роду, і французький поет малює його як дівчину в перловому намисті(Рильський, III, 1956, 131); *0бразно. На вулицях блідне огнів намисто, і ранок злітає, як спів, на місто (Сос., II, 1958. 71); *У порівн. Роси чисті На топольках, як намисто, Самоцвітами горять (Вирган, В розп. літа, 1959. 25). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 128.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

намисто -а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї.

Ілюстрації

НАМИСТО.jpg НАМИСТО 1.jpg НАМИСТО 2.jpg НАМИСТО 3.jpg

Медіа

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

НАМИСТИНА

НАМИСТЕЧКО

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Нами́сто, рідко мони́сто, буси — прикраса з перлів, коралів, камінців та ін., яке носять на шиї. Намиста є одною з найдавніших прикрас, відомих з доби палеоліту[1][2]. Зараз їх носять переважно жінки, але історично вони використовувалися як прикраси і чоловіками. Намисто може називатися також за матеріалом — «коралі», «бісері». Один елемент намиста (перл, камінець тощо) називається намисти́на[3] (рідше буси́на)[4]. Слово «намисто» є результатом метатези ранішого «монисто» (прасл. *monisto), яке вважають спорідненим з давн.в-нім. mana («грива», «шия»), menni («намисто»), давн-англ. mene, англ. mane («грива»), санскр. मन्य(«шия», «потилиця») і виводять від пра-і.е. *mono- («потилиця», «шия»)[5][6].

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Намисто&oldid=190817