Відмінності між версіями «Налаштувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Налаштува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''Приготовить, снарядить. ''З вечора було ще налаштувати ві...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Налаштува́ти, -ту́ю, -єш, '''''гл. ''Приготовить, снарядить. ''З вечора було ще налаштувати віз. ''
+
 
 +
== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==
 +
 
 +
НАЛАШТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
 +
 
 +
1. Готувати що-небудь; приводити в стан готовності. — Не знаєте, чи хазяїн уже устали? — спитався він. — Казали, сьогодні кудись їхати, так щоб віз налаштувати (Панас Мирний, I, 1954, 242); Уляна висипала з пелени квасолю і вже хотіла йти до хати, щоб налаштувати їжу кабанцеві (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 454).
 +
 
 +
2. Робити що-небудь придатним для роботи, використання і т. ін. — Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача (Юрій Яновський, II, 1954, 139).
 +
 
 +
== Ілюстрації ==
 +
<gallery>
 +
Файл:Воз3.jpg| Налаштування воза
 +
Файл:радіоналаштування.jpg|Налаштування радіо
 +
Файл:Їжажінка.png
 +
</gallery>
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 
[[Категорія:На]]
 
[[Категорія:На]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]

Версія за 15:06, 16 жовтня 2018

== Академічний тлумачний словник (1970—1980) ==

НАЛАШТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Готувати що-небудь; приводити в стан готовності. — Не знаєте, чи хазяїн уже устали? — спитався він. — Казали, сьогодні кудись їхати, так щоб віз налаштувати (Панас Мирний, I, 1954, 242); Уляна висипала з пелени квасолю і вже хотіла йти до хати, щоб налаштувати їжу кабанцеві (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 454).

2. Робити що-небудь придатним для роботи, використання і т. ін. — Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача (Юрій Яновський, II, 1954, 139).

== Ілюстрації ==