Надійність
Надійність, -ности, ж. Надежность; увѣренность. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАДІ́ЙНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до надійний. Від його кремезної постаті, неспішних рухів і повільної мови віяло солідністю, надійністю, здоровим розумом (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 36); На сучасному етапі розвитку машинобудування особливо важливо далі поліпшувати якість, підвищувати довговічність і надійність машин (Комуніст України, 11, 1964, 10).
НАДІ́ЙНИЙ, а, е. Який викликає повне довір'я, на якого цілком можна покластися. На посту зараз — Слава Лагутін, надійний комсомолець, якому Спартак не має підстав не довіряти (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 16); // Який відповідає своєму призначенню. Далека, небезпечна путь, — Гей, не зважай, матросе! Та ж хвилі приязно гудуть, Міцні, надійні троси (Максим Рильський, I, 1956, 108); // Який забезпечує досягнення мети; перевірений. Вже вона раз мирила Ткачуків з їхніми сусідами Кухтіями.. і наче ж після того було вжито надійних запобіжних заходів: курей, щоб не плутати (вони були причиною сварки), старанно пофарбовано (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 89).
♦ Віддавати (віддати) в надійні руки
Орфографічний словник української мови
наді́йність іменник жіночого роду
Українсько-російський словник
НАДІЙНІСТЬ надёжность, верность; испытанность
